БАТЬКАМ

Організація спілкування з хлопчиками і дівчатками

Пам'ятка для педагогів та батьків

- Ніколи не забувайте, що перед вами не просто дитина, а хлопчик або дівчинка з властивими їм особливостями сприйняття, мислення, емоцій. Виховувати, навчати і навіть, любити їх треба по-різному. Але обов'язково любити,

- Ніколи не порівнюйте хлопчиків і дівчаток, не ставте одних у приклад іншим; вони такі різні навіть в одному біологічному віці — дівчатка зазвичай виглядають старши­ми від ровесників-хлопчиків.

- Не забувайте, що хлопчики і дівчатка по-різному бачать, чують, відчувають на дотик, по-різному сприймають простір й орієнтуються у ньому, а головне — по-різному осмислюють усе, з чим стикаються у цьому світі. І, звичайно, не так, як ми дорослі.

- Пам'ятайте, що коли жінка виховує і навчає хлопчиків, а чоловік — дівчаток, їм мало допоможе власний. дитячий досвід. Тож порівнювати себе у дитинстві з дітьми іншої статі марно.

- Не вимагайте від хлопчиків акуратності та старанності виконання вашого завдання.

- Намагайтеся, даючи завдання хлопчикам, включати у них елемент пошуку, що потребує кмітливості. Не слід заздалегідь розповідати і показувати, що і як робити; Варто «підштовхнути» хлопчика до того, щоб він сам відкрив принцип рішення, нехай навіть наробивши помилок.

- Розбирайте разом з дівчатками принцип виконання завдання — що і як треба зробити — до початку роботи. Дівчаток слід поступово підводити до пошуку власних рішень незнайомих, нетипових завдань, вчити діяти самостійно.

- Не забувайте не лише розповідати, а й показувати. Особливо це важливо для хлопчиків

- Ніколи не лайте дитину образливими словами за нездатність щось зрозуміти, або зробити, дивлячись на неї при цьому з висоти свого авторитету. Це нині дитина знає й уміє все гірше за вас. Прийде час, і, принаймні у певних галузях, вона знатиме й умітиме більше за вас. А якщо тоді вона повторить на вашу адресу ті самі слова, що зараз говорите їй ви ?

- Не лайте дівчинку зопалу — бурхлива емоційна реакція перешкодить їй зрозуміти свою провину. Спочатку розберіться, у чому помилка дитини, і поясніть їй.

- Пам'ятайте, що не варто недооцінювати емоційну чутливість і тривожність хлопчиків.

- Лаючи хлопчиків, коротко й чітко викладайте, чим ви незадоволені, тому що вони не можуть довго витримувати емоційну напругу, їхній мозок ніби «відключає» слуховий канал, і хлопчик перестає вас слухати і чути.

- Ніколи не забувайте, що ми ще дуже мало знаємо про те, як нетямущий малюк пе­ретворюється на дорослу людину. Є безліч таємниць у розвитку мозку і психіки, які поки не доступні нашому розумінню. Тому головною вашою заповіддю має бути «Ненашкодь!».

Десять універсальних способів покращення виховання дітей, які допоможуть дбайливим батькам

Ви дуже хвилюєтесь через те, що лаєте свою дитину? Часто шкодуєте про те, що ви не найкращий батько? Ви не самотні в подібних почуттях. Досвід виховання приходить із часом. Для того щоби стати досвідченим батьком, треба постійно вчитись, адже батьківська майстерність не приходить з народженням малюка. Якщо ви хочете зробити крок до становлення «чудовими батьками», прочитайте запропоновані далі способи поліпшення виховних навичок.

1. Будьте зосередженим слухачем (учіться уважно слухати дитину)

Украй важливо розуміти свою дитину, а для цього треба вміти її слухати. Багато батьків просто механічно пояснюють дитині, що їй можна й чого не можна, не даючи можливості висловити свої страхи, тривоги й сумніви. Намагайтеся приділяти повну й безроздільну увагу вашій дитині в той час, коли вона спілкується з вами.

2. Демонструйте свою безумовну любов

Немає сумнівів, що всі батьки люблять своїх дітей, але також дуже важливо наочно демонструвати їм свою любов і прихильність. Зрештою, діти не телепати, вони не вміють читати думки! Щоденні батьківські обійми та слова любові допоможуть дитині відчути себе дорогою й улюбленою, і навіть більше того – щасливою. При цьому дитина буде відчувати себе в безпеці, що теж для неї надзвичайно важливо.

3. Корисно проводьте час зі своїми дітьми

Існує різниця між проведенням часу й «корисним» проведенням часу. Батьки повинні намагатись робити інтерактивною більшу частину часу, проведеного з дітьми, тобто грати в ігри, розповідати історії або навіть просто обговорювати повсякденні справи. Це зміцнить ваш емоційний зв'язок з дитиною.

4. Будьте непохитними, справедливими й доброзичливими

Важливо встановити в домі чіткі правила дисципліни. Вони повинні бути не тільки справедливими, а й такими, щоби покарання за їх порушення не було занадто жорстким. У будь-якому випадку, спілкування з дитиною повинно бути доброзичливим, не загрозливим і не образливим. Важливо, щоб дитина поважала вас, а не боялась.

5. Будьте переконаними, але не зацикленими на своїх обмеженнях

Не встановлюйте правила заради самих правил! Необхідно встановити чіткі обмеження, межі дозволеного й дотримуватись їх. Не слід часто міняти правила заради власної зручності. Якщо ви самі будете дотримуватися своїх правил, то дасте дитині зрозуміти, що це дійсно важливо й потрібно робити.

6. Демонструйте чудовий приклад

Для дитини батьки – це перший зразок для наслідування, тому зразок повинен бути гідним. Ваші слова повинні відповідати вашим вчинкам. Хтось одного разу справедливо сказав, що дитина черпає знання не стільки з ваших слів, скільки з вчинків. Будьте зразком для наслідування своїй дитині в усіх сферах.

7. Висловлюйте вдячність, а не осуд

Позитивне виховання дітей дуже важливе. Замість того щоби постійно казати дітям, чого їм робити не варто, спробуйте казати про те, що варто робити. Крім того, не забувайте хвалити дітей, висловлювати їм вдячність за виконану роботу. Також треба нагороджувати дітей за добрі справи; це гарантує, що така поведінка поступово ввійде в хорошу звичку.

8. Будьте відкриті до навчання

Не припиняйте шукати інформацію про ефективні навички виховання, намагайтеся зрозуміти й набути їх. Можна шукати книги про виховання, вичитувати поради в Інтернеті або просто вчитись в інших батьків. Немає межі досконалості, тому не припиняйте вчитися.

9. Ставте себе на місце дитини

Перш ніж засуджувати поведінку дітей, необхідно зрозуміти їх точку зору та справжню мотивацію. Крім того, не забувайте, якими ви самі були в дитинстві. Завжди давайте дітям можливість пояснити свою поведінку. Засуджувати завжди легко, але корисніше проявляти великодушність, чуйність і розуміння.

10. Будьте терплячими у ставленні до себе та своєї дитини

Пам'ятайте: Рим будувався не за один день. Не розраховуйте на те, що ваша дитина зміниться за одну ніч або ви самі станете чудовим батьком за помахом чарівної палички. Усе це вимагає часу, всі зміни відбуваються поступово. Так що намагайтеся проявляти терпіння й оптимізм.

Одного разу, коли ваша дитина досягне значних висот, ви зможете пишатись тим, що зіграли значну роль в її успіхах і щасті.

БАТЬКИ!

Зважаючи на проблему охоплення суспільним дошкільним вихованням дітей, які не відвідують заклад дошкільної освіти.

В ЗДО №3 "Дзвіночок" діє консультативний пункт "Дошкільник".

ПРАКТИКИ, ЯКІ ДОПОМОЖУТЬ СТАБІЛІЗУВАТИСЯ

Контроль стоп, спини, очей і рук

Сядьте стійко, наскільки це можливо. Якщо ви опираєтеся на стінку стільчика, обирайтеся. Відчуйте, як щільно “вм'ялися” в стільчик. У людини є декілька точок опори й контакту, завдяки яким вона може вийти зі стану паніки та стресу й допоможе собі не потрапити в стан травматизації.

Перше  — це стопи. Що б не відбулося, перевіряйте в собі і своїх дітей, настільки стійко стояти стопи. Подивіться зараз на ваші ноги. У той момент, коли ви чуєте інформацію, що вас лякає, постараєтеся відразу подивитися на свої ноги. Коли з'являється контакт із ногами, з'являється можливість рухатися.

Друге  — спина. Якщо у вас є можливість на щось опиратися, зробіть це. У той момент, коли стає страшно, притулитися до стіни чи до спинки стільчика.

Третьє  — очі. Озірніться своєю кімнатою. Подивіться, що видно навкруги. Якщо поруч із вами хтось є, зустріньтеся з ним / нею поглядом. Коли страшно, ми говоримо “у мене в очах потемніло”, тобто виходимо із зорового контакту. А ще, коли стає страшно, у нас розширюється зіниця, щоб охопити поглядом більшу кількість об'єктів. Буває, усе “пливе” перед очима, а буває, в очах темніє. Тожуйте спробувати кліпати очима і знайти якусь яскраву точку навколо, або сфокусуватися.

Четверте  — руки. Стисніть і розтисніть свої руки, потріть їх. У той момент, коли ми тремо руки, хочемо вийти собі з фази стресу. Далі обійміть себе. Коли нам страшно й ми пропускаємося у фазу сильного стресу, втрачаємо контакт зі своїм тілом. Ми буквально “вилітаємо” з ним. Але тільки тіло може витримати те напруження, з яким ми стикаємося. Якомога частіше замотуйте в плед.

Покладіть ліву руку під праву пахву і праву руку — на плече. Порухайте лівою рукою, постукайте себе по правому плечу. Це завершити повернути “контейнер” нашого тіла.

Для дитини цю вправу потрібно модифікувати так: запропонуйте, аби вона поклала руку собі на плече, і скажіть, що це наче ви або янгол її захищаєте. Якщо ваші діти вірять у янголів-охоронців, зараз саме час це використати.

Точка екстреної допомоги під час паніки

Знайдіть точку між безіменним пальцем та мізинцем і надавіть на неї. Це точка, на яку ми впливаємо, коли стає страшно. Це допомагає заспокоїтися.

Психотерапевтична практика

Простукуйте грудну клітину, з’єднуючи руки, наче пташки, з періодичністю один удар у секунду, чергуючи руки. А тепер проговоріть про себе чи вголос: “Я впораюся, ситуація справді складна, але я зроблю це”. Ця вправа допомагає повернути серцебиття в нормальний ритм. Тому важливо, щоби був саме один удар на секунду. Якщо робити це частіше, серцебиття пришвидшиться.

Якщо дитина самостійно не може це робити, ритмічно постукайте по її колінах чи плечах зі словами: “Ми впораємося, справді страшно й важко, але подивися, які ми молодці”.

Обов’язкова вправа

Навіть якщо ви забудете про все інше, пам’ятайте про цю вправу. Як тільки з’являється можливість, зробіть “потягушки”, потягніться вверх. До того ж запропонуйте дітям потягуватися. Якщо ви вмієте займатися йогою чи стретчингом, загадайте про це саме зараз.

Пам’ятайте, що неврологи розповідають про понижений та підвищений тонуси. Коли ми в стані стресу, м’язи в спазмі. Нам треба повернути їхній нормальний тонус — саме так ми виходимо зі стану стресу.

Якщо важко, ви перебуваєте в закритому просторі й не можете потягнутися, принаймні потягніть пальці рук, ніг, шию. Це допоможе повернути активність префронтальної кори, щоби думати і швидко реагувати.

Гримаси

Скорчіть гримасу. Уявіть, що ви хочете когось налякати, а ще постарайтеся видати дивний звук. Ця вправа значно серйозніша, ніж здається. Вона не тільки для того, щоби ви розсміялися. У той момент, коли ми рухаємо очима чи залучаємо міміку, впливаємо на черепно-мозкові нерви, які допомагають повернути спокій. Ми охолоджуємо напруженість нашої симпатичної системи. Я впевнена, ця вправа дуже сподобається дітям.

Кондиціонер перевантаженої нервової системи

Подуйте на великий палець руки. А тепер уявіть, що ви дмухаєте на свічку: короткий вдих, а потім видих. Коли ми перебуваємо в стані стресу, перехоплює дихання. Щоби ввімкнути в роботу парасимпатичну нервову систему, що відповідає за заспокоєння та розслаблення, треба старатися робити видихи частіше, ніж вдихи.

Якщо біля вас є діти, які хвилюються, а у вас є мильні бульбашки, це прекрасно діє. Дмухати на свічки, кульки, мильні кульки, співати — усе допомагає.

Очі в різні боки

Рухайте очима в різні боки: подивіться вверх, униз, прямо, а потім повільно праворуч до упору й затримайте погляд. Потім знову: вперед, ліворуч і затримайте в крайній точці. Тоді — знову прямо.

Ця вправа залучатиме “блукаючий нерв”, аби ми розслабилися. Дітям можна чимось шелестіти, щоби вони на це дивилися й переводили погляд.

Корінець язика

Корінець язика пов’язаний із частиною нервової системи, яка також відповідає за заспокоєння. Висуньте язик у напрямку грудної клітини, а потім зробіть язикову гімнастику. Уявіть, що ваш язик прибирає стелю, потім — стіни й підлогу.

А ще імітуйте полоскання горла.

Я — океан

Уявіть, що ви миттєво виростаєте розміром в океан. Виростаєте величезними, як сонячний промінь чи найвища гора, стаєте дуже високими та широкими по горизонталі та вертикалі. Відчуйте, що за вами — сила вашого роду, країни, військових, знань. Відчуйте, який стан приходить. Буде класно, якщо картинку з океаном ви поставите собі на заставку.

Уявіть: у вас зараз є вибір. Ви можете відчувати себе маленькими склянками води, чого від нас очікують вороги, а можемо відчувати себе величезним океаном, який може вмістити в себе всю тяжкість часу, з якою ми зіштовхнулися.

Рекомендації для батьків вихованців

1. Співпрацювати з педагогічними працівниками ЗДО щодо організації

освітнього процесу дітей дошкільного віку в дистанційному форматі в

умовах війни.

2. Підтримувати зв’язок з вихователями щодо місця перебування та стану

здоров’я дитини.

3. Відстежувати негативні наслідки пережитих психотравмуючих подій.

Вони можуть проявлятися не одразу, тому дорослі, вихователі та батьки,

мають постійно стежити за психоемоційним станом дітей, їхнім

самопочуттям, виявляти хвилювання, тривоги. Необхідно звертати увагу на

збудливість, тривожність, агресивність,заглиблення в себе. Також слід уважно

стежити за здоров’ям дітей, зокрема сном, апетитом, настроєм, частотністю

вередування, наріканнями на головний біль тощо. Такі показники загального

стану здоров’я дітей переважно є об’єктивними показниками втоми,

перевантаження, хвилювання, страхів та проявами наслідків психотравми.

4. Пам’ятати, що щоденне спілкування та спільне проведення вільного

часу з дитиною є запорукою її успішного подальшого майбутнього. Для дітей

надзвичайно важливо відчувати повну емоційну присутність батьків. З цією

метою можна послуговуватися матеріалами, які розміщені на платформі

розвитку дошкільнят НУМО, а також на сайті МОН «Сучасне дошкілля під

крилами захисту». Допомагати дитині, якщо в неї щось не виходить,

підтримувати її, бути терплячими. Пам’ятати, що педагоги завжди готові до

співпраці з питань виховання, розвитку дитини і надання необхідної

професійної допомоги, не зволікати й звертатися до них за порадами та

рекомендаціями.

5. Дотримуватися режиму дня, звичних ритуалів, що допоможе

дитині встановити зв’язок не лише з минулим, а взагалі з життям та

безпекою.

6. Сприяти формуванню у дітей навичок безпечної поведінки,

використовуючи рекомендовані онлайн матеріали та відео, підготовлені

МОН, ДУ «Український інститут розвитку освіти», ЮНІСЕФ.

Матеріали для педагогів та батьків щодо психолого-педагогічного супроводу дітей дошкільного віку

1. Як заспокоїти дітей під час війни https://mon.gov.ua/ua/news/mon-

zapuskaye-informacijnu-kampaniyu-pro-te-yak-zaspokoyiti-ditej-pid-chas-vijni.

2. Як подбати про дитину, якщо ви знаходитеся з нею в укритті

https://www.youtube.com/watch?v=VpJXr3UXCvo.

3. Як говорити з дитиною, якщо батько чи мати захищає країну

HTTPS://MON.GOV.UA/UA/PSIHOLOGICHNA-TURBOTA-VID-SVITLANI-ROJZ/YAKSHO-

BATKO-CHI-MATI-ZAHISHAYE-KRAYINU.

4. Правила підтримки, якщо родина евакуюється з дитиною

https://www.youtube.com/watch?v=8ml9RPFun7s.

5. Фізична безпека дітей під час війни. Сайт «Освітній омбудсмен

України» https://eo.gov.ua/fizychna-bezpeka-ditey-pid-chas-viyny-pravyla-

povedinky-v-evakuatsii-na-okupovanykh-terytoriiakh-i-v-zoni-boyovykh-

diy/2022/03/19/.

6. Як підтримати дитину, якщо ви опинились у зоні активних бойових

дій https://www.unicef.org/ukraine/stories/safety-backpacks-and-ways-to-reduce-

stress.

7. Поради, як підтримати дитину в дорозі від ЮНІСЕФ

https://www.unicef.org/ukraine/stories/how-to-support-a-child-on-the-road.

8. Рекомендації для населення під час воєнного стану

https://phc.org.ua/news/rekomendacii-dlya-naselennya-pid-chas-voennogo-stanu.

9. Як поводитися на блокпостах з перекладом на жестову мову

https://www.youtube.com/watch?v=-YPGsjyjqQI.

10. Ресурси позитивного батьківства від ЮНІСЕФ «П’ять мов у

спілкуванні з дитиною» https://www.unicef.org/ukraine/documents/five-love-

languages-in-communication-with-child.

11. Підтримка батьків та дітей під час війни

https://www.unicef.org/ukraine/parents-children-support-during-military-actions.

12. Психологічна допомога для дітей Психологічна турбота від Світлани

Ройз - YouTube.

13. Як надавати першу психологічну допомогу

https://moz.gov.ua/article/news/rekomendacii-z-psihologichnoi-dopomogi.

14. Як підтримати дітей у часи невизначеності та стресу. Поради від

ЮНІСЕФ https://www.unicef.org/ukraine/stories/7-tips-for-parents.

15. Як допомагати дітям у замкненому просторі

http://www.barabooka.com.ua/yak-dopomagati-dityam-u-zamknenomu-prostori/

16. Методичні рекомендації щодо надання першої психологічної

допомоги сім’ям з дітьми, дітям, які перебувають/перебували у зоні збройного

конфлікту https://dszn-zoda.gov.ua/node/495.

17. Для тих, хто приймає емігрантів і переселенців, для допомоги в

адаптації

https://www.youtube.com/watch?v=UXnS_T5JD5s&list=PLFVSJgZgf7h8rXg9TT

yevxZkdfxAQXodS&index=8.

18. «Розкажи мені». Безкоштовна інтернет-платформа для психологічних

консультацій.https://tellme.com.ua/

19. Як говорити про війну та повітряну тривогу з дітьми: поради

чернівецької психологині.https://shpalta.media/2022/03/02/yak-govoriti-pro-

vijnu-ta-povitryanu-trivogu-z-ditmi-poradi-cherniveckoi-psixologini/

20. Як швидко заснути, коли ви тривожні і вам важко розслабитися

https://phc.org.ua/news/yak-shvidko-zasnuti-koli-vi-trivozhni-i-vam-vazhko-

rozslabitisya.

21. Як перевірити правдивість джерела інформації

https://www.pedrada.com.ua/article/3025-yak-perevriti-pravdivst-djerela-nformats.

22. Перелік матеріалів для дошкілля «Сучасне дошкілля під крилами

захисту».HTTPS://MON.GOV.UA/UA/OSVITA/DOSHKILNA-OSVITA/SUCHASNE-

DOSHKILLYA-PID-KRILAMI-ZAHISTU/PEDAGOGAM-ZAKLADIV-DOSHKILNOYI-OSVITI.

23. Платформа розвитку дошкільнят “НУМО” Навички для

дошкільнят.https://numo.mon.gov.ua/.

24. Онлайн-садок НУМО – спільний проєкт ЮНІСЕФ та Міністерства

освіти і науки України. Розвивальні відеозаняття для дітей 3-6 років

https://www.youtube.com/playlist?list=PLJ231j4oXT7GY_u4kkhrKIpVJLyS2WL

g.

25. Онлайн-медіаресурс, присвячений освіті та вихованню дітей в

Україні https://osvitoria.media/.