МЕТОДИЧНА РОБОТА

Семінар-практикум

Засідання №1

 Тема: Цінності та компетентності у дошкільній освіті.

"Професійний розвиток особистості як характерна ознака педагогічної професії"

ПЕДАГОГІЧНА МАЙСТЕРНЯ "ІГРИ, ЯКІ НАВЧАЮТЬ І РОЗВИВАЮТЬ"

«Ознайомлення дітей з магнітами»

        Магніти найчастіше сприймаються і дорослими, і дітьми як справжнє диво. Саме так дивився на магнітну стрілку компаса знаменитий вчений-фізик Альберт Ейнштейн, коли був чотирирічним малюком. Він на все життя запам’ятав той  день, коли йому подарували компас. У цій новій для нього іграшці з незрозумілих маленькому дослідникові причин стрілка то рухалася, то завмирала.

        У наш час магніти є практично у кожному домі, вони назавжди увійшли у побут людей. Часто доводиться користуватися магнітами і дошкільнятам: це магнітні ігри та іграшки, магнітні дошки, які допомагають їм ознайомлюватися з буквами і геометричними фігурами, вчитися рахувати і виконувати арифметичні та логічні дії тощо.

        Та магніти й досі не перестають викликати здивування дітей, стимулюючи справжній пізнавальний інтерес...

        У вас може виникнути закономірне запитання: «Чи варто починати ознайомлення дітей з магнітами в дошкільному віці?» Справді, а чи не зарано? Адже у майбутньому діти обов’язково з ними ознайомлюватимуться: вивчення закономірностей магнітних явищ входить до програми середньої школи.

І все-таки саме в дошкільному віці варто ввести дітей у таємничий світ магнітів! І не тільки тому, що це відповідає вимогам щодо добору змісту і методів навчання дітей у дитячому садку. Справа в тому, що магніти викликають безпосередній інтерес малюків. Адже з ними пов’язані такі дивні, яскраві і таємничі — чудесні у повному значенні цього слова — явища, як притягування одних предметів іншими. І відбувається це із зовсім незрозумілих, на перший погляд, причин. Отут-то й виникає природне бажання з’ясувати, що притягується до магніта, а що — ні.

        Якось у дитячому садку нам вдалося «підглянути», як двоє приятелів — хлопчиків-шестирічок — потайки від усіх прикладали «добутий» ними магніт, куди тільки могли, намагаючись з’ясувати, що при цьому відбуватиметься. Ці діти проводили справжнє дослідження, але з якихось незрозумілих причин старанно намагалися зберегти його в таємниці. Дослідження містило висунення гіпотез і їх перевірку в ході спостережень та експериментів, бурхливе обговорення отриманих результатів і — далі — нові перевірки своїх припущень і висновків.

      Ми, дорослі, можемо зробити ці ігри ефективнішими для розвитку дітей, вводячи в них нові засоби і способи пізнання й описування дійсності. Це, крім усього іншого, допоможе зберегти багато речей. Адже найчастіше діти ламають магнітні іграшки, ігри і пристосування, намагаючись зрозуміти, як вони влаштовані і показати це іншим.

      Головна «заслуга» магнітів, на наш погляд, полягає в тому, що вивчення їх властивостей надає широкі можливості для освоєння дітьми засобів і способів пізнання світу: для висунення гіпотез і їх перевірки за допомогою експериментування та спостережень, дня аналізу навколишніх предметів і явищ, для порівняння і зіставлень, для моделювання, міркувань тощо.

      Ціла низка закономірностей магнітних явищ може бути визначена на рівні досліджень і найпростіших логічних міркувань. Звичайно, тут не слід плутати закономірності явищ і їх причини. Причини магнетизму — тобто того, чому магніти виявляють певні властивості, — дотепер до кінця не з’ясовані вченими. Існують лише гіпотетичні моделі, що пояснюють (а не доводять) природу магнітних явищ (наприклад, теорія магнетиків), з якими передчасно не варто ознайомлювати малюків.

      Надзвичайно важливим для пізнавального розвитку дітей дошкільного віку є й те, що незвичайність магнітних явищ викликає яскраві інтелектуальні емоції: подив із приводу того, що вони спостерігають, який переростає в інтерес до того, ЩО відбувається, ЯК і ЧОМУ, розмірковування (тобто здогад про можливий спосіб розв’язання проблеми, сумнів щодо його правильності і, нарешті, впевненість у цьому способі чи, навпаки, у його неадекватності), радість відкриття, успіху від розв’язання пізнавального завдання.

Завдяки всьому цьому в дітей розвиваються сприйняття, уява і творчість. Крім того, на основі ознайомлення дітей з магнітами розгортається спілкування, конструювання, театралізований та інші види дитячої діяльності.

     Дуже суттєво й те, що дітям можна надати досить значну самостійність в іграх з магнітами, спостереженнях і експериментуванні з ними, тому що в широких межах це безпечно як для дітей, так і для самих магнітів. Справді, магніти зовсім нелегко зламати, та навіть якщо це трапилося, то така ситуація, як правило, не загрожує якимись серйозними наслідками тим пристосуванням, з яких вони були витягнуті, — найчастіше все можна полагодити. До того ж, навіть зламані магніти досить безпечні для дітей.

     У цілому при вивченні магнітів розвивається природничо-науковий досвід дітей, що стосується розширення дитячих уявлень не тільки щодо магнітних явищ як таких, але й щодо властивостей різноманітних матеріалів (металів, дерева, пластмаси, тканини, паперу, води, повітря тощо).

      Вочевидь саме виходячи з цього сучасні критерії добору змісту і методів освіти і містять ознайомлення дітей з магнітами.

                                                                                Як ознайомлювати дітей з магнітами?

      На це запитання можна було б відповісти дуже коротко: безумовно, створюючи умови для становлення і розвитку особистої позиції малюка стосовно видів діяльності, які його цікавлять, власних «бажань і вмінь».

Визначимо конкретно, як саме це можна робити. Далі ми наводимо приблизний зміст циклу навчальних ситуацій, що етап за етапом ознайомлюють дітей з магнітами під час різних видів типової для них діяльності.

       Вже на першому етапі цього циклу розширення природничо-наукового досвіду дітей відбувається не тільки через ознайомлення із властивостями магнітів (взаємодіяти з одними предметами і не взаємодіяти з іншими) і властивостями тих матеріалів, з яких виготовлені дані предмети (що притягуються або не притягуються до магнітів), але й завдяки елементарному сприйняттю й осмисленню того, що спостерігається (зокрема, за допомогою класифікації). Крім того, вже на першому етапі діти намагаються застосувати уявлення в іграх, конструюванні, самостійній діяльності.

       Перший етап містить чотири розвивальних ситуації (надалі ми позначатимемо їх РС):

1.Загадка ляльки Наталочки.

2.Підказки Наталочки.

3.Подорож із магнітами.

4.Розгадка Наталоччиної загадки.

      Другий етап передбачає розширення уявлень дітей про властивості магнітів і матеріалів, глибше — порівняно з першим етапом — розуміння того, що вони спостерігають. Зокрема, аналіз (пояснення причин, порівняння тощо), застосування набутих уявлень і елементи синтезу (одержання нового виду «продукту» — у тому числі виготовлення магнітного театру, нових ігор із застосуванням магнітів).

       Другий етап містить п’ять наступних розвивальних ситуацій.

5.Гном Плутаник ознайомлюється з магнітами.

6.Від чого залежить дія магніту на сталеві та залізні предмети.

7.Магнітний театр.

8.Будова і властивості магнітів.

9.Магніти бувають різні.

        На третьому етапі природничо-науковий досвід дітей розширюється, адже діти творчо застосовують магніти, різні магнітні прилади і пристрої. У процесі синтезуючої діяльності малюки намагаються придумувати нові способи застосування магнітів, передбачати, що відбудеться у тому чи іншому конкретному випадку. Діти з’ясовують можливості магнітів, оцінюють результати своєї діяльності.

        На третьому етапі провалиться шість розвивальних ситуацій:

10.Робимо магнітні ігри (ця ситуація є продовженням РС 4).

11.Казкові магніти (продовження РС 5).

12.Який магніт сильніший.

13.Як зробити новий магніт.

14.Звідки беруться магніти.

15.Для чого потрібні магніти.

      Крім того, до цього останнього етапу доцільно ввести дидактичні ігри з використанням компаса.

Підсумком ознайомлення дітей з магнітами є свято «Дивний магніт».

У цілому тема «Ознайомлення дітей з магнітами» має наступний зміст:

1.Визначення властивості магнітів одні матеріали притягувати, а інші — ні (РС 1— 5).

2.Порівняння магнітів один з одним за їх формою і величиною, за характером і силою впливу на предмети (РС 6, 8, 9 і 13).

3.Використання магнітів — як реальне, так і казкове, фантастичне (РС7,10—11,15), а також дидактичні ігри з використанням компаса.

4.Виготовлення магнітів (РС 13 і 14).

 

Зміст розвивальних ситуацій

Етап І.

Як діють магніти на предмети виготовлені з різних матеріалів

Види дитячої діяльності, що використовуються на етапі І: предметно-ігрове маніпулювання (експериментування), елементи дидактичного театру («Театр ляльки Наталочки»), мовленнєве спілкування, дидактичні ігри природничо-наукового змісту.

Навчальні цілі і завдання етапу І:

1.Розвивати інтелектуальні емоції дітей: створювати умови (предметно-матеріальні, соціальні та дидактичні) для виникнення подиву стосовно природничо-наукових явищ, що спостерігаються, для пробудження інтересу до розв’язання поставлених завдань, для міркувань (сумнівів, здогадів, впевненості в правильності чи помилковості знайденого варіанту розв’язку), для можливості радіти своєму відкриттю, успішно розв’язаному завданню.

Розвивати емоційну готовність дітей займатися пропонованими видами діяльності.

2.Розвивати в дітей такі способи пізнання, як спостереження, обстеження предметів, експериментування, порівняння і зіставлення, класифікація, аналіз і синтез, міркування й умовиводи, використання і побудова моделей, необхідних для розв’язання пізнавальних завдань.

3.Вчити дітей цілеспрямовано шукати відповіді на запитання — робити припущення, знаходити засоби і способи для їх перевірки, здійснювати цю перевірку і робити адекватні висновки.

Розвивати засоби пізнання і природничо-науковий досвід дітей, що містить:

а) уявлення про наступні властивості матеріалів, з яких виготовлені ті чи інші предмети: колір, твердість (м’якість), міцність (крихкість), притягаються чи не притягаються до магніту тощо;

б) уявлення про властивості магнітів: магніти діють не на всі предмети, а тільки на ті, які зроблені з твердого заліза чи сталі, а також на предмети, що містять нікель і кобальт (так, магніт може притягати нікельований посуд, канадську монетку в 5 центів тощо).

Зверніть увагу! Оскільки ознайомлення з дією магнітів на нікельовані та кобальтові предмети не є обов’язковим, його варто проводити тільки у випадку, якщо є можливість наочно показати дітям цей вплив і, крім того, якщо дозволяє рівень їхнього розвитку.

У плані інтеграції навчальної діяльності під час розглядання малюками властивостей і закономірностей магнітних явищ доцільно передбачити:

⦁ розвиток соціального досвіду дітей, що стосується правил поведінки при знайомстві;

⦁ розвиток перетворювально-творчого досвіду дітей (навички поводження з клеєм, з папером та іншими матеріалами, які необхідно склеювати тощо).

Основні категорії, уявлення про які розвиваються на етапі І: «чарівне», «реальне», «фантастичне», «справжнє», «якість», «дія».

Завдання діагностичного і проблемного характеру, що є способами для їх перевірки, здійснювати цю перевірку і робити адекватні висновки.

Завдання діагностичного і проблемної о характеру, що стоять перед дорослими на етапі І — з’ясувати в процесі спостережень за діями, поведінкою дітей і спілкування з ними:

⦁ чи викликає процес ознайомлення з властивостями магнітів і матеріалів, із закономірностями їх взаємодії інтелектуальні емоції;

⦁ який рівень уявлень малюків про властивості магнітів і матеріалів та закономірності їх взаємодії на початку і наприкінці першого етапу роботи з даного циклу розвивальних ситуацій;

⦁ чи продуктивно відбувається ознайомлення дитини з цими властивостями і закономірностями — скільки часу для цього потрібно;

⦁ які засоби і способи пізнання і якою мірою засвоюють малюки.

Психічні функції, що розвиваються в дітей: сприйняття, увага, мислення, пам’ять.

 

 

РС 1. Загадка ляльки Наталочки

Основні завдання — розширювати логічний і природничо-науковий досвід дітей, пов'язаний із виявленням:

⦁ таких властивостей матеріалів, як липкість, здатність приклеювати і приклеюватися;

⦁ властивостей магнітів притягати залізо, сталь.

Необхідний матеріал (демонстраційний): гра «Лялька Наталочка», папір, клей, мед чи варення, смола чи інші липкі і в’язкі матеріали, казка «Солом'яний бичок».

Зверніть увагу! Якщо у вас немає гри «Лялька Наталочка», можна скористатися якоюсь іншою магнітною грою, серед деталей якої легко виділити магніт. Це, наприклад, такі ігри, як «Магнітна абетка» або «Магнітні цифри і геометричні форми», «Магнітна мозаїка» тощо. У цьому випадку сценарій даної РС відповідним чином змінюється.

Попередня робота:

а) дорослий ознайомлюється з властивостями магнітів, їх впливом на різні матеріали й один на одного;

б) діти ознайомлюються:

⦁ з властивостями клею;

⦁ з казкою «Солом’яний бичок»;

⦁ з категорією «чарівне» (на основі читання, розповідання казок, їх обговорення);

в) виготовляють одяг для ляльки Наталочки — різного розміру, різної форми, різної величини, з різними запахами (для освоєння дітьми сенсорних еталонів).

Основний зміст ситуації, діяльність дорослих і дітей

Знайомство з лялькою Наталочкою.

До дітей у «гості» приходить лялька Наталочка (картонна лялька з вставленим у неї магнітом і набором паперового «вбрання»; до кожного предмета одягу приклеєний сталевий кружечок, причому, щоб його не було видно, зверху він заклеєний паперовим квадратиком). Вона знайомиться з дітьми, малюки розглядають ляльку і її вбрання — з’ясовують, що в неї є (додатково можна з’ясувати, чого немає — це сприяє розвитку дитячої уяви).

Зверніть увагу! Можна поговорити з дітьми про правила етикету, яких варто дотримуватися при знайомстві: як поводитися, що і як говорити. У цьому випадку розвивається соціальний досвід дітей, його морально-етична частина.

- Чому на ляльці Наталочці тримаються її плаття?

Вихователь вислуховує, перевіряє й аналізує припущення кожної дитини про те, яким чином на ляльці тримається її плаття. Припущення малюків, їхні дії і хід міркувань можуть бути, наприклад, такими:

- Можливо, лялька Наталочка і її одяг — липкі. Діти з’ясовують (якщо необхідно, за допомогою вихователя), як це перевірити: пальцями обстежують ляльку і зворотний бік її плаття і переконуються, що все не липке.

Висновок. Плаття тримаються на ляльці Наталочці не тому, що вони липкі.

Зверніть увагу! За необхідною — якщо діти недостатньо добре знайомі з липкими предметами — треба попередньо показати їм щось липке, наприклад, папір, змащений варенням, медом чи кашею, дати можливість поторкати його й усвідомити, що означає «липке», як буває, коли щось «прилипає». Крім того, можна згадати (чи прочитати) з дітьми казку «Солом’яний бичок».

- Можливо, лялька Наталочка і її вбрання змащені клеєм.

У даному випадку простежуються такі причиново-наслідкові зв’язки.

*те, що змащене клеєм, приклеюється до всього, до чого торкається (можливо, це треба продемонструвати);

*якщо вбрання ляльки вимащене клеєм, то воно приклеюватиметься не тільки до ляльки, але й до стіни, до столу, до руки, до аркуша паперу тощо, та й до самого вбрання приклеюватиметься усе, що торкатиметься до нього.

Потім усі разом перевіряють, чи приклеюються плаття до всього перерахованого.

Аналогічно з’ясовується, чи не змащена клеєм сама лялька. Діти знову розмірковують: якщо це так, то до неї приклеюватиметься папір, нитки, тканина і все інше. Перевіряють, чи так це.

Висновок. Ні лялька Наталочка, ні її вбрання не змащені клеєм.

- Можливо, лялька Наталочка та її плаття чарівні?

Розмірковуємо так:

⦁ якщо плаття чарівні, то це означає, що вони триматимуться на кому або на чому завгодно (для перевірки плаття прикладають до когось із дітей, до стіни, до столу тощо — діти переконуються, що воно там не тримається, виходить, воно не чарівне);

⦁ якщо чарівна лялька, то на ній має триматися будь- який аркуш паперу, олівець тощо (після цих розмірковувань проводиться експериментальна перевірка і діти переконуються, що ляльки — не чарівні, оскільки на них тримається далеко не все, а тільки їх вбрання).

Висновок. Ні лялька, ні її вбрання — не чарівні.

Зверніть увагу! Для проведення таких розмірковувань у дітей вже мають скластися деякі уявлення про категорію «чарівне». Наприклад, про те, що коли «чарівні» властивості є, то вони завжди і скрізь виявляться певним чином. Крім того, можуть бути зроблені наступні припущення, перевірка яких пов’язана з розвитком уявлень дітей про сенсорні еталони (кольору, форми, величини) і про запахи:

*можливо, на ляльці тримається вбрання тільки певного кольору (перевіряють вбрання різних кольорів);

*можливо, на ляльці тримається вбрання тільки певної форми (добирають або вирізують плаття різної форми — округлі, «трикутні» тощо);

*можливо, на ляльці тримається вбрання тільки певного розміру (добирають або виготовляють плаття різного розміру);

*можливо, на ляльці тримається тільки те вбрання, що не має запаху (чи, навпаки, пахне якось особливо) — діти обговорюють, як це можна перевірити, і здійснюють перевірку цього припущення.

Можливі слова дорослого. Спочатку — безпосередньо після ознайомлення дітей з лялькою Наталочкою при визначенні завдання (її «загадки») можливі такі висловлення дорослих (для посилення подиву\ пізнавального інтересу дітей):

— Подивіться, варто тільки піднести до ляльки її вбрання — і воно тримається! Чому? Хіба на комусь з вас тримаються плаття чи сорочка, коли їх не одягають, а тільки наближають до вас? Ось яка загадка! Спробуємо розгадати її.

Зверніть увагу! Перевіряючи, чи тримається плаття на комусь із дітей у тому випадку, якщо його не одягти, а тільки наблизити до малюка, слід вибрати одяг з незначним вмістом синтетики. Інакше можливий електростатичний ефект — синтетика, створюючи навколо себе електричне поле, прилипне до дитини.

Розмірковування дорослих із приводу висловлених дітьми припущень (важливо провести ці розмірковування так, щоб активізувати розмірковування дітей — їхні здогади сумніви і впевненість):

- Перевіримо, чи не чарівна лялька Наталочка? Якщо вона чарівна, то на ній все триматиметься, чи не так?.. Можливо, чарівне її вбрання? Якщо так, то воно триматиметься на чому завгодно, чи не так?

Які відкриття ми зробили і як нам це вдалося.

Підбиваючи підсумки РС, дорослий має підсилювати впевненість дітей у правильності знайдених розв’язків і радість із приводу нових відкриттів. Крім того, ці його слова заохочують дітей до розмірковування, вселяють передчуття майбутньої радості відкриття — розгадки Наталоччиної загадки:

- Сьогодні нам вдалося з’ясувати, що ні Наталоччине вбрання, ні вона сама — і не липкі, і не змащені клеєм, і не чарівні, і не... (перелічуються всі якості, з’ясовані в результаті перевірок чи розмірковувань).

- Як ми з’ясовували, що ляльчине вбрання — не липке? Що для цього робили?

- Як ми з’ясовували, що воно не змащене клеєм? Що воно — не чарівне?

Поки що нам не вдалося розгадати Наталоччину загадку... Розгадка для нас — ще попереду. Нехай кожний поміркує над нею, а потім ми всі разом обговоримо думки з цього приводу і, звичайно, зрештою знайдемо відгадку! Наталочка допоможе нам у цьому...

Зверніть увагу! Оглянувши ляльку, діти, можливо, побачать вставлений у неї магніт — і хтось із них висловить припущення про те, що вбрання на ляльці тримається завдяки магніту. У цьому випадку можна дати зрозуміти дітям, що «загадка» ляльки Наталочки залишається: хіба чиєсь плаття тримається на цьому магніті? На прикладі якогось одягу самих дітей або Наталоччиного вбрання, з якого непомітно вийняли залізний кружечок, діти переконуються, що це не так.

Якщо діти помітили, що до вбрання теж щось приклеєне, то завдання, поставлене перед ними, полягатиме в тому, щоб визначити, що це таке, як воно влаштоване і чому саме так. У цьому випадку Наталоччина загадка трохи видозмінюється—дітям треба визначити: чи будуть плаття риматися на Наталочці без приклеєного до них кружечка? Чому цей кружечок допомагає їм триматися?

Навіть якщо хтось з дітей зуміє пояснити це явище — розповість, що в картонну ляльку Наталочку вставлений магніт, а до її вбрання приклеєні залізні кружечки (під паперовими квадратами), що притягаються до магніту й утримують плаття, то це зовсім не означає, що для інших дітей відпадає необхідність переконатися в цьому.

Тому пропонований цикл навчальних ситуацій корисно провести а будь-якому випадку.

Розмова з дітьми про такі категорії, як «чарівне» — «реальне» і «звичайне» — «незвичайне», надалі може бути розширена. Так, доцільно обговорити з дітьми наступні питання:

Що може бути чарівним, а що чарівним не буває?

У яких казках зустрічаються чарівні речі? У чому полягає їхня «чарівність»?

Про що говорять: «О, це чарівне!»? Чому так говорять?

Після проведення РС необхідно створити в групі умови для експериментування дітей з магнітами і різними матеріалами, для можливості їхнього розмірковування над Наталоччиною загадкою.

Вдома діти разом з батьками:

⦁ знаходять, що липке є в них у домі;

⦁ пригадують і розповідають казку «Солом’яний бичок», придумуючи при цьому умовні позначки для звірів з цієї казки (наприклад, ведмідь — коричневий кружечок, вовк — сірий, а заєць — білий).

 

РС 2. Підказки Наталочки

Основні завдання:

⦁ розширювати природничо-науковий досвід дітей, пов’язаний з аналізом властивостей розглянутих предметів і матеріалів, з яких вони зроблені;

⦁ розвивати математичний, логіко-математичний досвід дітей —такі способи пізнання, як класифікація предметів (за ознакою притягання до магніту) і розподілення їх на множини.

Необхідний матеріал:

а) демонстраційний— гра «Лялька Наталочка»;

б) роздатковий(для кожної дитини): магніт і таця з набором предметів, виготовлених із пластмаси, паперу, дерева, заліза, сталі, тканини тощо. У цей набір можуть входити, наприклад, такі предмети: скріпка, гайка від металевого конструктора, клаптик тканини, смужка паперу, сірник без сірчаної головки, дрібна пластмасова іграшка тощо.

Зверніть увагу! Магніти, з якими експериментують діти, можуть бути будь-якої форми, але при цьому бажано, щоб у них не було яскраво вираженого «ефекту полюсів». Тому цього разу краще дати дітям не видовжені і не підковоподібні, а магніти у формі «таблетки». Оскільки колір полюсів магніту не має виділятися, то в даному випадку червоно-сині шкільні демонстраційні магніти не годяться.

Попередньо ознайомте дітей із правилами класифікації предметів, розподілення їх на дві множини за тими чи іншим ознаками.

Основний зміст ситуації, діяльність дорослих і дітей

Продовжуємо розгадувати загадку Наталочки.

Лялька Наталочка, уточнивши за допомогою дітей, у чому саме полягає її загадка, приносить для кожної дитини «підказки»: магніт і набір предметів, зроблених з різних матеріалів (на таці).

Що притягають магніти?

Виявлення властивості магнітів притягати до себе сталеві і залізні предмети. Діти розглядають і обстежують магніти, виділяють їх властивості: колір, твердість, міцність (неможливо розірвати, зламати), форму (на що схожі?), теплі чи холодні на дотик тощо.

Розглядають і обстежують різні предмети, принесені лялькою Наталочкою, і визначають властивості кожного: колір, запах, форму, величину, твердість, міцність, гладка чи шорстка у них поверхня, із якого матеріалу вони зроблені тощо (спільно обговорюють ці якості предметів і матеріалів; якщо виникають ускладнення - дорослий допомагає малюкам визначити, з якого матеріалу зроблений той чи інший предмет, називає ці матеріали — сталь, залізо, тканина, папір, дерево, алюміній, пластмаса тощо).

Експериментуючи, діти визначають, як магніт діє на кожний предмет (з наявного в них набору).

Діти класифікують предмети, виділяючи серед них ті, що притягаються до магніту, і ті, що не притягаються до нього. Таким чином вони утворюють дві множини: «Предмети, що притягаються до магніту» і «Предмети, що не притягуються до магніту».

Спільно обговорюється, з яких матеріалів зроблені предмети, що притягаються до магніту, з яких — ті, що не притягаються. У результаті цього обговорення діти роблять висновок (за необхідності його допомагає сформулювати дорослий): до магніту притягаються предмети, виготовлені зі сталі і заліза (твердого); всі інші — виготовлені з інших матеріалів—до магніту не притягуються.

Можливі слова дорослого.

Роздаючи магніти і набори предметів кожному з дітей (для посилення пізнавального інтересу і заохочення до міркування): «Розгляньте і торкніться магнітів і тих предметів, що принесла вам лялька Наталочка. Які вони, з чого зроблені?».

Зверніть увагу! Необхідно уважно стежити за своєю мовою і мовою дітей, прагнучи до того, щоб замість слів «прилипає» до магніту, «не приклеюється», вживалися слова— «притягує (ся)», «не діє на...».

- Які відкриття ми зробили і як нам це вдалося.

При підбитті підсумків РС важливо, щоб слова дорослого (або ляльки Наталочки) підсилювали радість зроблених дітьми відкриттів:

- Вітаю всіх! Ми сьогодні познайомилися з... (магнітами). Які вони на дотик? (Тверді і холодні.) Як ми це визначили? (Торкнемося їх.) З чого зроблені магніти? (Зі сталі.) Якого вони кольору? (Сірого, сталевого.) Чим цікаві магніти? (Притягують до себе деякі предмети.) Як ми це визначили? (Спробували піднести магніти до різних предметів.) Які предмети притягуються магнітами? (Діти показують і називають ці предмети.) З чого зроблені предмети, що притягаються магнітами? (Із заліза, сталі.) З чого зроблені предмети, що не притягаються магнітами? (Із тканини, паперу, дерева тощо.)

Зверніть увагу! Якщо дозволяє рівень розвитку дітей, можна пояснити їм, що магніти виготовляють з дуже міцного і твердого заліза, яке називається сталлю.

Удома діти разом із батьками знаходять магніт і перевіряють, які предмети притягаються до нього, які — ні, обговорюють, з чого зроблені ці предмети.

 

РС 3. Подорож із магнітами

Основні завдання:

⦁ розвивати у дітей такі способи пізнання, як експериментування, спостереження, аналіз (зокрема, класифікуючи предмети у пам’яті);

⦁ розвивати здатність дітей цілеспрямовано діяти — відшукувати предмети, властивості яких відповідають певним вимогам (притягаються до магніту);

⦁ розвивати здатність дітей слухати інших, викладати свою точку зору;

⦁ розширювати способи пізнання і природничо-науковий досвід дітей, пов’язаний з пізнанням властивостей матеріалів, з яких зроблені ті чи інші предмети, з виявленням обумовленості властивостей цих предметів властивостями матеріалів, з яких вони виготовлені;

⦁ розширювати математичний, логіко-математичний досвід дітей, пов’язаний з пізнанням категорії «час» і способів його виміру, застосування цих способів на практиці.

Попередньо ознайомте дітей з категорією «час», зі способами виміру часу (зокрема, з пісковим годинником).

Необхідний матеріал:

а) демонстраційний: пісковий годинник;

б) роздатковий(для кожної дитини): магніти.

Завдання, що стоять перед дорослим— з’ясувати, яким чином діти проводять пошук предметів, що притягаються до магніту:

⦁ наскільки цілеспрямовано це роблять;

⦁ як вибирають предмети для перевірки — чи намагаються відшукати якнайбільше різних предметів, що притягаються до магніту, чи докладно досліджують якийсь предмет, який їх більше зацікавив (чи групу предметів), чи на магаються знайти якісь незвичайні, оригінальні предмети для обстеження;

⦁ що роблять для того, аби визначити, чи притягається предмет до магніту, з якого матеріалу зроблений предмет.

Основний зміст ситуації, діяльність дорослих і дітей

Вирушаємо в подорож.

Дітям пропонують вирушити в «подорож» груповою кімнатою і знайти те, що притягується до магніту. З магнітами в руках вони обстежують «околиці» протягом певного проміжку часу.

Цей проміжок часу можна позначити за пісковим годинником, умовившись з дітьми, що вони повернуться на свої місця до того часу, коли пісок в пісковому годиннику переміститься із верхнього «будиночка» в нижній певну кількість разів.

Наші знахідки і відкриття.

Повернувшись після «подорожі» на свої місця, діти розповідають про свої знахідки і відкриття, всі разом обговорюють їх: які предмети притягнулися до магніту, які з випробуваних ними предметів до магніту не притягаються, знову класифікуючи їх, але цього разу — по пам'яті. При цьому особливо заохочується, якщо діти називають матеріал, з якого ці предмети зроблені.

Можливі слова дорослого.

У ході роботи дітей вихователь виявляє глибоку зацікавленість їхніми знахідками і відкриттями. Важливо, щоб висловлення дорослого активізували емоції дітей: подив у зв’язку з тими чи іншими знахідками, інтерес до них, роздум про причини, радість відкриттів.

- Які відкриття ми зробили і як нам це вдалося.

Підбиваючи підсумки навчальної ситуації, вихователь ще раз спільно з дітьми (але цього разу значна роль приділяється дітям) робить висновок про те, що до магніту притягаються тільки предмети, виготовлені з твердого заліза чи сталі, а всі інші (пластмасові, паперові, дерев’яні, скляні тощо) — не притягаються незалежно від їх кольору, форми, величини, запаху тощо.

Можливі слова дорослого.

- Які відкриття ти сьогодні зробив? - Які предмети притяг до себе магніт? 

- З чого зроблені ці гредмети? - Які предмети не притяглися до магніту? - З чого вони зроблені? - Чи були такі предмети, про які ти думав, що вони притягнуться до магніту, а вони не притяглися? - Як ти гадаєш, чому вони не притяглися до магніту? - Чи були такі предмети, про які ти думав, що вони не притягнуться до магніту, а вони, навпаки, притяглися? - Хто вважає, що зробив сьогодні найцікавіші відкриття? Розкажіть про них.

Зверніть увагу!  Залежно від того, які предмети обстежують діти (перевіряючи, чи притягаються вони до магніту), у них можуть виникати різні проблеми. Наприклад, машинка, у якої верх і осі коліс зроблені із заліза, а низ — пластмасовий, не притягається до магніту, якщо магніт піднести знизу. Якщо ж його піднести зверху чи точно спрямувати на осі коліс машинки, то вона буде триматися на магніті. Можна запропонувати дітям розгадати цю «загадку», надавши їм можливість експериментувати зі шматочками пластмаси, заліза (для цього можна використати «Набори тіл однакового об’єму» і «Набори тіл однакової маси», які є в багатьох шкільних кабінетах фізики).

Ця РС може бути проведена на вулиці — на ділянці дитячого садка. У цьому випадку необхідно спеціально подбати про організацію: забезпечити наявність тих чи інших предметів різної складності, які взаємодіють з магнітами.

Вдома діти разом з батьками:

⦁ знаходять предмети, у яких є магніти (іграшки з магнітами, магнітна дошка з абеткою і цифрами, магніт для скріпок, магнітні утримувачі дверей, ножів, голок тощо), щоб розповісти у дитячому садку про свої знахідки;

⦁ малюють три предмети, знайдені вдома, що притягаються до магніту (малюнки оформляються так. щоб з них можна було скласти колективні «книжки»: «Про магніти», «Що з чого зроблене?» тощо— їх можна використовувати при оформленні групової кімнати, а також того приміщення, у якому проходитиме свято «Дивний магніт»);

■ з’ясовують, з чого зроблені ці предмети.

Зверніть увагу! Тут можуть виникнути додаткові запитання (для старших дітей): як знайти магніти? Як визначити, знайшов ти магніт чи ні? У результаті розмірковувань діти дійдуть висновку, що пізнати магніт можна за його дією на сталевий чи залізний предмет: магніт притягає ці предмети. Отже, щоб перевірити, чи це магніт, треба точно знати, що предмет, яким ти користуєшся для перевірки магніту, зроблений зі сталі або заліза.

4. Розгадка Наталоччиної загадки

Основні завдання:

⦁ розвивати цілеспрямовану практичну і пізнавальну діяльність дітей;

⦁ розширювати природничо-науковий досвід дітей у ході застосування знань про властивості магнітів і матеріалів, з якими вони взаємодіють (конструювання магнітного кріплення паперу до заліза, ігри з використанням магнітів);

⦁ розширювати соціальний досвід дітей у процесі ігрового спілкування, дотримання ігрових правил.

Попередньо ознайомте дітей із властивостями магніту притягати сталеві і залізні предмети, а папір —ні.

Необхідний матеріал:

а) демонстраційний: гра «Лялька Наталочка» (з набором вбрання); магніт; аркуш паперу; настільна гра «Піймай рибку» (чи матеріали для її виготовлення); гном Чарівник (лялька, одягнена у відповідний костюм).

б) роздатковий(для кожної дитини): магніт, смужка паперу і предмет, зроблений зі сталі; плаття ляльки Наталочки.

Основний зміст ситуації, діяльність дорослих і дітей

Як утримати магнітом паперове плаття?

Пошук і побудова моделі фіксування паперу магнітом.

⦁ Лялька Наталочка знову пропонує дітям відгадати її загадку: яким чином її паперове вбрання притягається до магніту? (Дітям уже відомо, що папір до магніту не притягається, і це підтверджує демонстрування: спроба притягти до магніту аркуш паперу виявляється невдалою.)

⦁ Для пошуків відгадки Наталоччиної загадки дітям пропонують провести ігрове експериментування з таким набором предметів: магніт, смужка паперу і якийсь сталевий предмет. Кожна дитина має придумати і показати усім, як утримувати папір магнітом.

У результаті експериментування діти з’ясовують наступне: якщо під папір покласти те, що притягається до магніту, наприклад, сталеву скріпку чи кружечок, то папір утримуватиметься між магнітом і скріпкою, що притяглася до нього.

Зверніть увагу! Діти здійснюють це практично, а сформулювати висновок словесно їм допомагає дорослий.

⦁ Кожна дитина отримує одне Наталоччине плаття. Обстежуючи (обмацуючи) його, вона виявляє, щодо нього приклеєний залізний кружечок (він заклеєний паперовим квадратиком), що притягається до магніту. Обстежуючи ляльку, діти переконуються, що в неї вправлений магніт. Таким чином, з’ясовується, що плаття тримаються на Наталці завдяки тому самому способу кріплення, про який дізналися діти, експериментуючи з магнітом, аркушем паперу і сталевим предметом

Зверніть увагу! Якщо діти, обстежуючи Наталоччині плаття, все-таки не здогадалися, як і чому вони тримаються на ній, відповідь їм може підказати гном Чарівник.)

⦁ Гном Чарівник (чи його помічник — дитина) демонструє дітям «фокус»: він то виймає з «кишені» Натапоччиного плаття залізний кружечок, то знову вставляє його туди, намагаючись робити це непомітно для дітей. Відповідно плаття то тримається на Наталочці, то спадає з неї.

Діти пояснюють цей фокус і роблять висновок (за допомогою дорослого) про те, що без залізного кружечка плаття на Наталочці не тримається, тому що папір до магніту не притягається. Але до магніту притягаються залізо і сталь, і якщо помістити папір між магнітом і залізом (сталлю), то він триматиметься, не падатиме.

Можливі слова дорослого.

На початку РС вихователь активізує інтерес дітей, спонукає їх до міркування.

⦁ Із чого зроблені Наталоччині плаття? (З паперу.)

⦁ Хіба папір притягається до магніту? (Ні.)

⦁ То як може бути, що папір до магніту не притягається, а Наталоччині плаття на ній тримаються? Так ми й не розгадали Натапоччину загадку!

—Узявши магніти, смужки паперу і скріпки, спробуйте придумати і показати, як утримати папір магнітом. Тоді нам напевно стане ясно, як Наталоччині плаття на ній тримаються!

⦁ Ті, кому вдалося утримати смужку паперу магнітом — підніміть її разом з магнітом так, щоб усі побачили.

РС завершується пошуком дітьми способу кріплення паперу до магніту, а потім — показом і поясненням вихователя (при цьому до пояснення активно залучаються діти).

⦁ Виявляється, якщо під папір покласти те, що притягається до магніту, наприклад, сталеву скріпку чи кружечок, то папір триматиметься між магнітом і скріпкою, що притяглася до нього. Може, і в Наталоччиних платтях є щось схоже на скріпку? Спробуйте дізнатися про це, не відриваючи від Наталоччиного плаття приклеєний до нього із вивороту папірець і не розриваючи самого плаття (при цьому роздає дітям Наталоччині плаття).

III. Гра «Піймай рибку».

Ознайомлення дітей із правилами гри, з’ясування принципів, за якими вона влаштована та працює.

Зміст гри полягає у «виловлюванні» із картонного дна «акваріума» спеціальною «вудкою» теж картонних рибок, на яких встановлені спеціальні сталеві заклепки. «Вудка» — це магніт, що висить на нитці, прив'язаній до палички чи олівця.

Виграє той, хто піймає більшу кількість рибок.

Зверніть увагу! Якщо такої гри, виготовленої на фабриці, у групі немає, її нескладно виготовити самотужки. Старші діти можуть подарувати гру малюкам, намалювавши, розфарбувавши і вирізавши рибок, а потім прикріпивши до них шматочки сталевого дроту. «Вудку» для гри можна змайструвати таким чином: намагнітити дріт (краще товстіший, ніж той, з якого ви робили «ротики» рибам), зігнути його і прив’язати до нитки, другий кінець якої прив’язаний до олівця). «Акваріум», де «плавають» рибки, — це коробка зі зрізаним верхом, розмальована морськими (чи річковими) мешканцями (тваринами і рослинами).

Обговоріть з дітьми, чому рибок удається витягати «вудкою»: з чого вона зроблена; що саме притягає рибок; з чого зроблені рибки; чому паперові рибки притягаються; з чого зроблені їхні «ротики».

Залежно від віку і рівня розвитку дітей, визначте разом з ними правила гри: 3—4-річні малюки можуть «ловити» цих рибок з розплющеними очима, старші — з заплющеними.

IV. Які відкриття ми зробили і як нам це вдалося.

Підбиваючи підсумок цієї РС, дорослий активізує радість дітей із приводу того, що загадку ляльки Наталочки розгадано — завдяки відкриттям, які зробили самі діти

Можливі слова дорослого.

⦁ Наталочка хоче нас усіх привітати і сказати «Спасибі»! Ми розгадали її загадку. Ще раз пояснімо усім, чому на Наталочці тримаються її чудові паперові плаття (відповіді дітей).

Узагальнення вихователем дитячих відповідей:

⦁ Звичайно, вся справа в тому, що в Наталочці захований магніт, а в кожному її платті — залізний кружечок, що притягається до магніту й утримує на ляльці її паперовий одяг.

⦁ Є ігри, у які можна грати завдяки магніту і його властивості притягати сталеві предмети — наприклад, «Піймай рибку». Ми тепер знаємо, як грати в цю гру.

Зверніть увагу! Дана РС цілком або частково може бути проведена в присутності батьків вихованців (як підсумок першого етапу ознайомлення дітей з магнітами). У цьому випадку малюки знайомлять своїх батьків з лялькою Наталочкою, розповідають про її загадку, а потім пояснюють, як розгадати цю загадку. Завершити таке заняття можна спільною грою «Піймай рибку».

Вдома діти разом з батьками:

⦁ майструють гру «Піймай рибку» і грають у неї;

⦁ обмінюються враженнями про загадку ляльки Наталочки.

 

Етап II.

Як магніти діють на предмети, зроблені з заліза і сталі

Види дитячої діяльності, які використовуються на етапі II:

⦁ театралізована діяльність (дидактичний театр гномів Пізнайка, Чарівника і Плутаника);

⦁ предметно-ігрове маніпулювання (експериментування);

⦁ конструювання та інші види продуктивної діяльності;

⦁ мовленнєве спілкування;

⦁ дидактичні ігри природничо-наукового змісту.

Навчальні цілі і завдання етапу II:

⦁ Розвивати у дітей такі способи пізнання, як вимір, розмірковування, обґрунтування своєї точки зору (на основі досвіду, набутого в процесі спостережень, обстежень предметів, експериментів), аналіз, виділення причиново- наслідкових зв’язків, умовивід, виявлення помилок у судженнях інших (та їх виправлення).

⦁ Розвиток у дітей елементів синтезу (отримання нового результату).

⦁ Розвиток мовлення, «мови» гри, театру, символів (наприклад, таких, як колір, використання стрілок-покажчиків тощо).

⦁ Розвиток здатності дитини сприймати поставлене перед нею пізнавальне завдання і виділяти власне (яке цікавить її саму), робити припущення щодо засобів і способів його розв’язання, використовувати, плануючи і здійснюючи хід розв’язання, коректувати початкові припущення і робити висновки.

⦁ Розвиток у дітей емоційної готовності займатися різними видами діяльності, що стосуються розв’язання пізнавальних і практичних завдань, пов’язаних із властивостями магнітів і матеріалів.

⦁ Розвиток здібності емоційно реагувати на незвичайність, красу магнітних явищ.

⦁ Розвиток емоційного сприйняття магнітних пристосувань, придуманих людиною, поважливого ставлення до продуктів людської праці.

⦁ Розвиток засобів і способів уяви.

⦁ Розвиток природничо-наукового досвіду дітей — на основі закріплення і поглиблення уявлень про властивості магнітів, аналіз цих властивостей, застосування умінь і навичок поводження з магнітними іграшками, застосуванням у побуті, у повсякденному житті.

⦁ Розвиток досвіду описової діяльності дітей — розширення їхнього словникового запасу завдяки словам і висловам, які використовуються в описуванні властивостей предметів, матеріалів, з яких вони зроблені, магнітів, магнітних явищ.

⦁ Розвиток перетворювально-творчого досвіду дітей у ході творчого конструювання, малювання, аплікації, ліплення — отримання нового продукту на основі елементарного синтезу наявних у них уявлень і навичок.

⦁ Розвиток соціального досвіду дітей у процесі спільної діяльності (у ході експериментування, обговорення результатів роботи тощо).

Основні категорії, уявлення про які розвиваються у дітей на етапі II: «живе» — «неживе», «якість», «кількість», «множина», «взаємодія», «спільне» і «особливе».

Завдання діагностичного і проблемного характеру, які стоять перед дорослим на II етапі:

⦁ з’ясувати рівень уявлень дітей про властивості магнітів і матеріалів та закономірності їх взаємодії на початку і наприкінці другого етапу роботи з даного циклу навчальних ситуацій;

⦁ які засоби і способи пізнання і якою мірою опановують діти;

⦁ у якому з видів дитячої діяльності ознайомлення малюків з магнітами проходить найпродуктивніше;

⦁ які емоції викликає у дітей чужа точка зору, що відрізняється від їх власної;

⦁ яким чином вони відстоюють свою позицію.

Психічні функції, що розвиваються в дітей: сприйняття, увага, мислення, пам’ять, уява.

Гном Плутаник ознайомлюється з магнітами

Основні завдання:

⦁ розвивати в дітей такий спосіб пізнання, як міркування;

⦁ вчити малюків виділяти сукупність характерних властивостей і ознак предметів та орієнтуватися на всю цю сукупність під час аналізу, висловлення суджень і умовиводів;

⦁ учити аналізувати проблеми, виділяючи окремі питання, знаходження відповідей на які необхідне для розв’язання проблеми в цілому;

⦁ розвивати способи пізнання і природничо-науковий досвід дітей, що стосується:

⦁ з’ясування властивостей металів (сталь, мідь, алюміній);

⦁ аналізу властивостей живого і неживого.

Необхідний матеріал:

а) демонстраційний:магніт, сталеві скріпки, лялька бібабо — гном Плутаник (спеціальний персонаж, що постійно помиляється і «заплутує» дітей, спонукаючи їх відстоювати свою точку зору) і предмети, які він приносить із собою (набір дрібних предметів, зроблених з різних матеріалів, і сталевий ключ);

б) роздатковий: магніт, сталеві скріпки.

Попередньо ознайомте дітей:

⦁ з фізичними властиврстями різних матеріалів (паперу, пластмаси, дерева, тканини, металів — заліза, міді й алюмінію), визначивши їх колір, твердість, міцність тощо;

⦁ з відмінностями живого і неживого світу.

Зверніть увагу! У цій РС багато що повторюється з того, що дітям уже відомо з попередніх РС. Але тут створюються умови для того, аби діти зайняли активнішу дослідницьку позицію: вони спростовують неправильні твердження гнома Плутаника, відстоюють свою точку зору, наводячи логічні й експериментальні докази (гном Плутаник спонукає їх до цього своїми запитаннями і судженнями ).

⦁ Як ознайомити гнома Плутаника з властивостями магнітів.

У гості до дітей приходить гном Плутаник. Побачивши магніти і зацікавившись ними, він ставить дітям такі запитання:

⦁ Що це таке (показуючи на магніти)? (Магніти.)

⦁ Що таке магніти? (Відповіді дітей.)

⦁ З чого вони зроблені? (Зі сталі.)

⦁ Що роблять магніти? (Відповіді дітей.)

⦁ Що означає «притягають»? (Відповіді дітей.)

⦁ Що притягають магніти? (Предмети, виготовлені із заліза і сталі.)

Гном Плутаник неправильно розуміє відповіді і пояснення дітей. Так, після того, як у відповідь на запитання Плутаника діти показали, що значить «притягує» (на прикладі притягання магнітом залізних предметів), гном припускає, що магніт схожий на клей: як тільки ним проводять по якомусь предмету, цей предмет «приклеюється» до магніту, начебто його змастили клеєм.

Щоб довести, що клей тут ні до чого, гному Плутанику пропонують обстежити на дотик як сам магніт, так і предмети, по яких провели магнітом. Діти пояснюють, що сталеві і залізні предмети не приклеюються до магніту, а притягаються.

Експериментуючи з предметами, виготовленими з різних матеріалів, діти,показують гному Плутанику, що, крім сталевих і залізних, жодні інші предмети магнітом не утримуються.

Побачивши, як скріпка під впливом магніту рухається до нього, Плутаник заявляє, що хтось цю скріпку непомітно штовхнув. У відповідь діти ще раз демонструють експеримент і дають гному можливість переконатися, що скріпку ніхто не штовхав, пояснюють, що вона рухається, тому що магніт притягає її до себе.

Почувши, що магніт — твердий залізний предмет і не дослухавши пояснення дітей до кінця, гном Плутаник стверджує, що його ключ — магніт, адже він теж твердий і залізний.

Діти пояснюють Плутанику, що цих ознак замало: магніт не тільки твердий і залізний, але ще й притягає до себе залізні і сталеві предмети. Підносячи ключ гнома Плутаника до різних сталевих і запізні предметів, що притяглися до магніту, діти експериментально доводять, що твердий залізний ключ гнома — не магніт, оскільки він нічого притягти до себе не може.

У відповідь на це гном Плутаник заявляє, що й у дітей теж не магніт (а «просто якась залізяка»). На доказ цього він демонструє, що до цієї «залізяки» не притягається ні його олівець, ні аркуш паперу, ні клаптик тканини, ні пластмасова скріпка.

Діти доводять Плутанику, що в них — магніт, пояснюючи, що магніт притягає не будь-які предмети, а тільки залізні і сталеві. Предмети, зроблені не з заліза чи сталі, а з інших матеріалів, до магніту не притягаються.

Гном Плутаник і далі намагається довести дітям, що в них не магніт. Для цього він дістає шматочки алюмінієвого і мідного дротів і, називаючи їх сталлю і залізом, демонструє дітям, що вони не притягаються до магніту.

Діти пояснюють Плутанику, що його шматочки дроту — не залізо і сталь, а алюміній і мідь (можливо, за допомогою дорослого, який звертає їхню увагу на колір металів); переконують гнома, що до магніту притягаються не всі метали, а тільки залізо і сталь (і, крім того, нікель і кобальт — у тому випадку, якщо в дітей була можливість переконатися в цьому).

⦁ Що магніту подобається, що — ні?

Обговорення властивостей живого і неживого.

Гном Плутаник «здогадується», що до магніту не притя аються ті предмети, які йому «не подобаються», і стверджує, що магніту неодмінно «сподобаються» ті яскраві предмети (клаптики тканини, паперу, дрібні дерев’яні і пластмасові іграшки тощо), які він приніс, і він притягне їх до себе.

У відповідь діти за допомогою експериментів доводять гному, що всі його предмети до магніту не притягаються.

Крім того, організовується дискусія про те, чи можливо, щоб якісь предмети притягалися до магніту залежно від бажання магнітів або цих предметів. У результаті цієї дискусії діти роблять висновок, що бажання можуть бути тільки в живих істот, у неживих предметів їх не буває.

⦁ Фізкультхвилинка.

У якості фізкультхвилинки тут (і далі) можна скористатися грою «Притягнеться — не притягнеться».

Проводиться аналогічно до гри «їстівне — неїстівне».

Дидактичне завдання гри: закріплювати уявлення дітей про властивості магнітів і матеріалів —які матеріали притягаються до магніту, які — ні.

Ігрове завдання: ведучий називає матеріал або предмет і кидає м’яч. Якщо цей матеріал або предмет притягується магнітом — гравець ловить м’яч. Виграє той, хто зробить менше помилок і таким чином набере менше штрафних очок (за кожну помилку нараховується штрафне очко і відбирається «фант»),

4. Підбиваючи підсумки РС, діти допомагають гному Плутанику, який намагається розповісти, що нового він дізнався про магніти, але при цьому постійно помиляється, уточнити:

⦁ що до магніту притягаються (а не приклеюються) предмети, виготовлені... (із заліза і сталі, а також — з нікелю і кобальту, якщо це з’ясовувалося з дітьми);

⦁ що магніт не може притягати або не притягати щось за своїм бажанням, наприклад, через те, що предмет подобається або не подобається йому, оскільки магніт не живий;

⦁ магніт — це не будь-який твердий залізний предмет, а тільки той, що має магнітні властивості — притягає до себе сталеві і залізні предмети.

Вдома діти разом з батьками грають у гру з м’ячем «Притягнеться — не притягнеться».

 

РС 6. Від чого залежить дія магніту на сталеві і залізні предмети

Основні завдання:

⦁ розвивати в дітей такі способи пізнання, як експериментування, спостереження, логічне мислення, аналіз, елементи синтезу («Що буде, якщо...»), умовивід;

⦁ розвивати способи пізнання і природничо-науковий досвід дітей:

а) у процесі формування уявлень:

⦁ про властивість сталі, заліза екранувати;

⦁ про магнітний якір, його вплив на властивості магніту;

б) у процесі ознайомлення із залежністю дії магніту:

⦁ від відстані між ним і сталевим чи залізним предметом;

⦁ від середовища, яке розділяє магніт і сталеві (залізні) предмети;

⦁ вчити дітей застосовувати в повсякденному житті уявлення про властивості магнітів, про їх взаємодію з деякими приладами і матеріалами;

⦁ розвивати логіко-математичний досвід дітей у процесі використання «мірки» для вимірювання відстаней, на яких магніти починають впливати на залізні предмети.

Необхідний матеріал:

а) демонстраційний: гном Пізнайко; посуд (прозорий) з водою; аркуші паперу, шматки фанери, пластмаси, заліза (шматком заліза може слугувати дошка із гри «Математична магнітна гра»); підковоподібний магніт (незафарбований) з якорем; сталеві скріпки

б) роздатковий: підковоподібний магніт (незафарбований) з якорем; аркуші паперу, шматки фанери, пластмаси, заліза; сталеві скріпки.

Попередньо ознайомте дітей:

⦁ з властивостями повітря (невидиме, необхідне для дихання, для життя всіх істот);

⦁ з властивостями води (безбарвна, прозора, тече, приймає форму посуду);

⦁ з гномом Пізнайком;

⦁ з підковоподібними магнітами (зокрема, з їх назвою, що пов’язана з формою).

І. «Змагання» магнітів на «дальність дії».

З’ясування залежності дії магніту на сталеві предмети від відстані між ними.

⦁ Гном Пізнайко пропонує комусь із дітей показати, як сталева скріпка притягається до магніту. Потім з’ясовується, чи можна покласти скріпку так, щоб вона не притягалася до магніту. Діти відшукують те місце, куди для цього треба покласти скріпку — з’ясовують, на якій відстані від магніту воно знаходиться.

Таким чином діти дійдуть висновку (за допомогою гнома Пізнайка): щоб магніт не діяв на скріпку, треба покласти її подалі від магніту — так, щоб між ними була досить велика відстань.

⦁ Кожна дитина експериментально знаходить таку «прикордонну» відстань, на якій магніт перестає (чи починає) діяти на скріпку, і вимірює цю відстань за допомогою «мірки».

⦁ Діти проводять «змагання» між магнітами на «дальність дії» і з’ясовують, який з магнітів виявиться «переможцем»: починає діяти на скріпку — притягати її до себе — з найдальшої відстані.

⦁ Як папір, фанера, пластмаса і залізо впливають на дію магнітів.

З’ясування залежності взаємодії магніту зі сталевими предметами від навколишнього середовища.

Гном Пізнайко пропонує дітям з’ясувати, як ще можна домогтися того, щоб скріпка до магніту не притягалася (цього разу не відсуваючи її від магніту).

В якості «підказки» Пізнайко звертає увагу дітей на аркуші паперу, шматки фанери, пластмаси і заліза. Він просить дітей висловити свої припущення, чи буде магніт діяти на скріпку через папір?

Зверніть увагу! Якщо ви, починаючи працювати з магнітами, познайомили дітей з лялькою Наталочкою, то тут у якості «підказки» доречно пригадати, як залізний кружечок (приклеєний до лялькового вбрання і заклеєний зверху папером) притягався до магніту, і папір, який їх розділяв, цьому не заважав.

Після обміну думками діти перевіряють свої припущення й у результаті експериментування роблять висновок про те, що папір не впливає на дію магніту на сталеву скріпку.

Аналогічна робота проводиться по черзі зі шматками пластмаси, фанери і з залізною дошкою.

У результаті експериментів і спостережень діти роблять висновок: ні папір, ні пластмаса, ні фанера не впливають на дію магніту на скріпку (якщо розділяти ними скріпку і магніт). Якщо ж між магнітом і скріпкою помістити дошку, виготовлену з твердого заліза чи сталі, скріпка перестає притягатися до магніту.

⦁ Коли і як треба захищатися від магніту (коли магніт стає шкідливим).

Гном Пізнайко відкриває дітям «секрет»: магніт може не тільки приносити користь, але й бути шкідливим.

Наприклад, якщо магніт виявляється поблизу відеокасети чи аудіокасети, то вони можуть зіпсуватися — з них можуть зникнути записи — зображення чи звук.

Магніт може заважати роботі різних приладів, у яких є свої магніти. Таких приладів дуже багато: це й магнітофон, і телевізор, і радіоприймач, і багато інших.

То як можна захиститися від «шкідливості» магніту, як зробити, щоб магніт не притягав до себе сталеві предмети, не псував касети і прилади?

Пригадавши експерименти зі сталевою дошкою (з попередньої частини цієї навчальної ситуації), діти зроблять висновок про те, що захиститися від магніту можна за допомогою сталевої дошки.

⦁ Що таке магнітний якір.

З’ясування властивостей магніту, замкнутого якорем.

Пізнайко демонструє екрановану дію магнітного якоря, показуючи наступний «фокус»:

⦁ Скріпка (або інший легкий сталевий предмет) рухається «екраном» —аркушем щільного паперу, розташованим вертикально. При цьому скріпка повторює рухи магніту, яким водять з іншого боку цього аркуша. Діти пояснюють, чому рухається скріпка, що саме змушує її рухатися.

Полюси магніту непомітно для дітей замикаються якорем (або якоюсь залізною пластинкою) — скріпка падає. Діти мають пояснити, чому скріпка впала. Після їхніх спроб Пізнайко (незалежно від правильності пояснень) показує магніт з якорем і пояснює, що ця невелика залізна пластинка, яка називається «якір», захищає предмети від дії магніту, якщо з’єднати нею його краї (показує відповідну дію). Тут можна провести аналогію між дією екранованою сталевої дошки і магнітного «якоря».

Після цього діти проробляють «фокус» Пізнайка — спочатку змушують рухатися скріпку аркушем паперу, а потім надягають на магніт якір і переконуються, що в цьому випадку скріпка не рухається.

⦁ Як дістати скріпку з води, не намочивши рук.

Які властивості магніту у воді і на повітрі?

⦁ Збираючи скріпки після експериментів дітей, Пізнайко «випадково» випустив частину з них у тазик з водою (такий тазик з іграшками, що плавають у ньому, «випадково» виявляється неподалік від столу, за яким діти експериментують з магнітами).

Виникає запитання: як дістати скріпки з води, не намочивши при цьому рук? Після того, як дітям вдасться витягти скріпки з води за допомогою магніту, з’ясовується, що магніт діє на залізні предмети і у воді теж. Діти роблять висновок про те, що вода не заважає дії магніту: магніти діють на залізо і сталь, навіть якщо вони розділені з ними водою.

⦁ Корисно обговорити і той факт, що магніти і предмети, на які вони діють, завжди розділені навколишнім повітрям, і зробити висновок про те, що повітря не змінює характер дії магніту на предмети (зроблені з різних матеріалів).

⦁ Підсумки.

Підбиваючи підсумок цієї РС, діти — за допомогою гнома Пізнайка — розповідають про ті відкриття, що вони зробили:

⦁ Магніти не завжди діють на сталеву скріпку; вони починають діяти на неї тільки на певній відстані.

Сильніші магніти починають діяти на сталеву скріпку на більшій відстані, слабкіші — на меншій.

⦁ На дію магніту не впливають ні папір, ні фанера, ні повітря, ні вода, ні пластмаса, ні дерево. Магніт перестає притягати залізний предмет, якщо:

⦁ поставити між ними залізну дошку;

⦁ з’єднати кінці магніту якорем (або залізною пластинкою).

⦁ «Захиститися» від дії магніту можна за допомогою якоря (якір — це залізна пластинка, яка з’єднує — «замикає» — полюси магніту) або за допомогою залізної (сталевої) дошки, поставивши її між магнітом і залізним предметом.

Вдома діти разом з батьками:

перевіряють, як на дію магнітів впливають вода, пластмаса, дерево, залізо, сталь;

⦁ влаштовують «змагання» між магнітами, щоб з’ясувати, який з них сильніший;

⦁ дістають скріпки з води, не намочивши рук.

7. Магнітний театр

Основні завдання:

⦁ розвивати у дітей такі способи пізнання, як експериментування, спостереження;

⦁ розвивати цілеспрямовану практичну і пізнавальну діяльність дітей;

⦁ розвивати творчу уяву дітей у процесі пошуку способів використання магнітів, драматизації казок для «магнітного» театру;

⦁ розвивати здатність дітей комбінувати елементи для того, щоб отримати щось нове (здатність до синтезу), і оцінювати його значення і якість (здатність до оцінювання).

⦁ розвивати природничо-науковий досвід дітей завдяки розширенню їхніх уявлень про властивості магнітів, застосуванню цих уявлень у знайомих і нових ситуаціях;

⦁ розширювати перетворювально-творчий досвід дітей у процесі:

 — розвитку їхніх уявлень про те, де і яким чином можна використовувати магніти;

— виготовлення казкових персонажів і декорацій для «магнітного» театру (малювання, розфарбовування, вирізання тощо);

⦁ розширювати соціальний досвід дітей у процесі спільної діяльності (розподіл обов’язків, визначення термінів роботи та їх дотримання);

⦁ розвивати емоційно-чуттєвий досвід, мовлення дітей у процесі ігор-драматизацій.

Необхідний матеріал:

а) демонстраційний: магніт, аркуші паперу, сталеві скріпки;

б) роздатковий: магніт, сталеві скріпки, аркуші паперу (для виготовлення екрану), матеріали, необхідні для малювання, аплікації, орігамі (папір, пензлі і фарби або олівці, фломастери, ножиці, клей тощо).

Попередньо ознайомте дітей:

⦁ з тим, що папір не впливає на взаємодію магніту зі сталевими і залізними предметами;

⦁ з гномом Чарівником.

І. Як улаштувати магнітний театр.

Використання властивостей магнітів для влаштування ^_театру.

Дітям пропонують як сюрприз до дня народження гнома Чарівника підготувати спектакль у театрі, в якому використовуються магніти (гном Чарівник дуже ними захоплений).

«Підказкою» для влаштування магнітного театру слугує досвід, у якому паперовим екраном рухається скріпка під дією магніту.

У результаті пошуків —експериментування, міркувань, обговорень—діти роблять висновок, якщо до паперових фігурок прикріпити якісь легкі сталеві предмети (скріпки, кружечки тощо), то вони будуть утримуватися магнітом і рухатися екраном з його допомогою (магніт при цьому підносять до екрана з іншого — невидимого глядачеві — боку).

Після вибору казки для інсценування в магнітному театрі діти малюють декорації на паперовій сцені-екрані і виготовляють «акторів» — паперові фігурки з прикріпленими до них шматочками сталі (вони рухаються під дією магнітів, якими керують діти). При цьому кожен вибирає найприйнятніші для себе способи зображення «акторів»:

⦁ малює і вирізує;

⦁ робить аплікацію;

⦁ виготовляє способом орігамі тощо.

Крім того, бажано зробити спеціальні запрошення для гнома Чарівника і всіх інших гостей. Наприклад, такі «Запрошуємо усіх на перший спектакль самодіяльного дитячого магнітного театру «Диво-магніт»!

⦁ Підсумок.

Підсумком цієї РС є спектакль магнітного театру і розповідь його учасників про те, як були зроблені персонажі театру, як обиралася казка для постановки, як проходили репетиції тощо.

Вдома діти разом з батьками організовують «магнітний» театр і показують спектаклі.

8. Будова і властивості магнітів

Основні завдання:

⦁ Розвивати в дітей такі способи пізнання, як експериментування, спостереження, логічні міркування й висновки.

⦁ Розвивати уміння дітей здійснювати спільну діяльність з однолітками, експериментувати в парах.

⦁ Сприяти формуванню умінь виділяти пізнавальне завдання, визначати засоби, способи і план його розв’язання.

⦁ Розвивати здібності дтей аналізувати власні фізичні відчуття і причини їх змін.

⦁ Розвивати способи пізнання і природничо-науковий досвід дітей у процесі формування уявлень про властивості і будову магнітів (мають полюси, однакові магнітні полюси відштовхуються, різні — притягаються). Розширювати перетворювально-творчий досвід дітей у процесі виготовлення «магнітів» (на основі вже наявних уявлень про те, що магніти можна виготовити тільки зі сталі і твердого заліза, з жодних інших матеріалів — паперу, пластиліну, глини тощо — їх зробити не можна).

Необхідний матеріал:

а) демонстраційний: гноми Пізнайко і Плутаник; чотири смужкових магніти (два незафарбовані і два синьо-червоні); сталеві скріпки (чи залізні ошурки);

б) роздатковий: два прямих магніти (незафарбований і зафарбований); сталеві скріпки (чи залізні ошурки); пластилін червоний і синій; папір червоний і синій; синій і червоний олівці або фломастери; ножищ.

Попередньо ознайомте дтей:

⦁ з властивостями магнітів;

⦁ зі смужковими магнітами (їх зовнішнім виглядом, формою).

Завдання, що стоять перед дорослим (діагностичного і проблемного характеру): з’ясувати уміння дітей експериментувати (утому числі, працюючи в парах), обговорювати результати експериментів, міркувати і робити висновки.

І. Уявлення про полюси магніту.

Пізнайко показує дітям прямий магніт і пропонує відповісти на наступні запитання:

⦁ Чи до будь-якого місця магніту скріпка (чи залізні ошурки) притягається однаково?

⦁ Чи є в магніті такі місця, до яких скріпка (залізні ошурки) краще (або навпаки, гірше) притягається й утримується?

⦁ Де розташовані такі місця — у середині магніту чи по краях?

Висловивши свої припущення у відповідь на ці запитання, кожна дитина з’ясовує їх правильність, експериментуючи з магнітами. У ході обговорення результатів цих експериментів з'ясовується, що магніт не скрізь однаково діє на скріпку: сильніше притягає її своїми краями, ніж серединою.

Пізнайко пояснює: ті місця магніту, якими він притягає найсильніше, назвали полюсами; в кожного смужкового магніту два полюси, вони розташовані на кінцях магніту.

У результаті діти (відповідаючи на запитання Пізнайка) роблять висновок про те, що до полюсів магніту залізні і сталеві предмети притягаються краще, ніж до його середини.

II. Чи діють магніти один на одного і яким чином.

Із взаємодією магнітів один з одним діти ознайомлюються, працюючи парами, використовуючи при цьому незафарбовані магніти.

⦁ Попередньо міркують про те, що, оскільки магніт — залізний, він (як і будь-яке залізо) має притягатися іншим магнітом. Потім у кожній парі діти, тримаючи в руках магніти, повертаються один до одного і, експериментуючи, виявляють, що магніти по-різному діють один на одного: в одних випадках вони притягаються між собою, в інших їх важко з’єднати один з одним — це вимагає зусиль.

Виникає запитання: чому так відбувається? Вислухавши припущення дітей, Пізнайко пояснює, що два полюси кожного магніту відрізняються між собою.

Діти перевіряють: коли два магніти повернені один до одного однаковими полюсами, вони один від одного відштовхуються. Якщо ж їх повернути різними полюсами, то тоді... (вони притягаються один до одного).

⦁ Пізнайко, показавши дітям зафарбований — синьо- червоний— магніт, пояснює: щоб розрізнити різні полюси магнітів, їх часто зафарбовують так: один полюс у синій колір, інший — у червоний.

Використовуючи зафарбовані магніти, діти експериментують у парах. При цьому вони відповідають на наступні запитання:

⦁ Що відбудеться, якщо магніти прикласти один до одного полюсами різного кольору: синій до червоного? Чи легко з’єднати магніти? Роз’єднати їх?

⦁ Що відбудеться, якщо магніти прикласти один до одного полюсами одного кольору: синій до синього або червоний до червоного? Що складніше в цьому випадку: з’єднати чи роз’єднати магніти?

⦁ Що відбудеться, якщо магніти прикласти один до одного серединами? Чи легко їх з’єднувати і роз’єднувати в цьому випадку?

Відповідь на кожне запитання обговорюється всіма дітьми спільно безпосередньо після експериментування.

Наприкінці цієї частини розвивапьної ситуації робиться загальний висновок про взаємодію магнітів між собою:

⦁ різні полюси (зафарбовані в різні кольори) притягаються;

⦁ однакові полюси (одного кольору) — відштовхуються;

⦁ якщо магніти з’єднати один з одним серединами, то не помітно ні притягання, ні відштовхування.

⦁ З чого можна зробити магніт?

Чи можуть магніти бути не залізними?

Діти обговорюють, чи можна виліпити магніти з пластиліну, вирізати їх з паперу і пофарбувати в червоний і синій кольори (таку пропозицію може зробити гном Плутаник), чи будуть такі пластилінові і паперові «магніти» дійсно магнітами.

Виникає запитання: як перевірити, чи правий Плутаник?

Діти розмірковують: для цього треба подивитися, чи будуть такі магніти притягати сталеві і залізні предмети. Роблять висновок, що цю проблему можна вирішити, практично виготовивши відповідні «магніти» і перевіривши, як вони взаємодіють з різними предметами, зробленими із заліза, сталі та інших матеріалів.

Аналогічно розв’язується питання про неможливість зробити магніти з пластмаси, тканини, дерева тощо.

⦁ Малюємо магніти.

⦁ Діти обговорюють, як зобразити магніти, щоб на малюнку було видно, де у них полюси, тобто де саме до них краще притягаються залізні і сталеві (а також нікелеві і кобальтові) предмети.

Зверніть увагу! Полюси можна показати за допомогою сталевих скріпок чи залізних ошурків (їх можна отримати, обпилявши цвях напилком із дрібного насічкою) зобразити більшу їх кількість на полюсах, ніж в інших місцях. Можна і по-іншому: домовитися вказувати полюси стрілочками або якимись іншими умовними позначками.

⦁ Діти малюють два магніти, розташувавши їх так, щоб вони:

а) притягалися один до одного;

б) відштовхувалися один від одного.

⦁ Малюки «ставлять» (розфарбовують) магніти таким чином, щоб вони діяли один на одного так, як показано стрілочками на малюнках.

Малюнок 1. Дві пари незафарбованих подовжених

магнітів, над кожною парою—стрілки, спрямовані одна до одної.

Малюнок 2. Дві пари незафарбованих смугових магнітів, над кожною парою —стрілки, спрямовані в протилежні боки.

Попередньо обговорюється, як треба повернути магніти — однаковими чи різними полюсами один до одного — щоб їх взаємодія відповідала малюнку 1 (малюнку 2), скільки варіантів повороту магнітів відповідає кожному малюнку.

Нехай діти перевірять експериментально, чи правильно вони виконали це завдання.

⦁ Підсумки.

Підбиваючи підсумок цієї РС, діти обговорюють наступні відкриття, зроблені ними в результаті експериментів і розмірковувань.

⦁ У магнітів є полюси. Так називаються ті місця магніту, в яких він найсильніше притягує сталеві і залізні предмети.

⦁ Різні полюси магнітів притягуються один до одного, однакові — один від одного відштовхуються.

⦁ Полюси магнітів часто розрізняють за кольором: половину магніту (один полюс) фарбують у синій колір, а іншу половину (протилежний полюс) — у червоний.

⦁ Магніти можна зробити тільки зі сталі чи заліза; їх не можна виготовити ні з паперу, ні пластиліну, ні з дерева, ні з пластмаси, ні з інших матеріалів. Якщо навіть вони потрібної форми і червоно-синього кольору, залізні і сталеві предмети до них не притягаються.

Вдома діти разом з батьками малюють магніти, виділяють їх полюси, стрілочками показують характер їх взаємодії.

 

РС 9. Магніти бувають різні

Основні завдання:

⦁ створювати умови для розвитку уяви дітей («На що це схоже?»), здатності міркувати і робити висновки, експериментування.

⦁ розвивати засоби пізнання і природничо-науковий досвід дітей — уявлення про те, що магніти можуть бути різної форми (підковоподібні, прямі, кільцеві, неправильної форми), про їх властивості (всі вони —тверді, зроблені зі сталі, притягають залізні предмети, мають полюси, взаємодіють один з одним тощо);

Необхідний матеріал:

а) демонстраційний: посуд (прозорий) з водою, аркуші паперу, фанера, пластмаса, залізо (листом заліза може слугувати дошка з гри «Математична магнітна гра»), ляльки бібабо — гноми Плутаник, Пізнайко та інші, магніти різної форми (підковоподібний, прямий, два кільцевих магніти — один із них цілий, а другий — розбитий на шматочки довільної форми), сталеві скріпки, залізні ошурки, предмети, зроблені з різних матеріалів;

б) роздатковий— набір, аналогічний до демонстраційного.

Попередньо ознайомте дітей:

⦁ з властивостями магнітів притягати залізні і сталеві предмети (а зроблені з інших матеріалів — не притягати);

⦁ з тим, що магніти мають два полюси, взаємодіють один з одним (характер цієї взаємодії змінюється залежно від взаємного розташування полюсів магнітів) тощо.

І. Різні магніти: їх подібність і відмінність.

Виділення спільних і відмінних властивостей магнітів різної форми.

Гном Пізнайко показує дітям по черзі підковоподібний, прямий, кільцевий магніт, магніт неправильної форми, ставить наступні запитання про кожен з цих видів магнітів:

⦁ Як ви гадаєте, що це таке? На що схоже?

⦁ Що з цим можна робити?

У відповідь на запитання Пізнайка діти обговорюють форму кожного магніту, даючи йому відповідну назву (прямий магніт тощо.

Потім у процесі експериментів вони переконуються, що все це—дійсно магніти, з’ясовують, які властивості їм притаманні.

Порядок виконання цієї роботи аналогічний до ходу того дослідження, яке діти проводили, з’ясовуючи властивості підковоподібних магнітів.

⦁ спочатку вони роблять припущення, а потім експериментально перевіряють, з якого матеріалу мають бути зроблені предмети, щоб вони притягалися до магнітів, які предмети — з яких матеріалів — до них не притягаються;

⦁ експериментально уточнюють властивості різних магнітів, з’ясовують, чи будуть магніти діяти на залізні предмети, якщо їх розділяє папір, фанера, вода, залізо, чи впливає на взаємодію магніту і предмета відстань між ними; як «захиститися» від магніту — як зробити, щоб він не притягав залізні предмети;

⦁ експериментально знаходять полюси магнітів різної форми — ті їх місця, до яких залізні предмети притягаються краще, біля яких вони краще тримаються;

⦁ працюючи в парах, діти експериментально виявляють закономірності взаємодії магнітів різної форми один з одним;

⦁ експериментально переконуються в тому, що кожна частина цілого магніту є магнітом, у якого два полюси.

У ході такої експериментальної роботи діти (за допомогою Пізнайка) зіставляють властивості магнітів різної форми виділяють спільне й відмінне в закономірностях їх взаємодії між собою та з предметами, зробленими з різних матеріалів.

Зверніть увагу! Для виявлення останньої (із перерахованих) властивості магнітів можна використовувати, наприклад, попередньо намагнічену пилочку для лобзика, розломивши її на шматочки. За допомогою залізних ошурків діти зможуть переконатися в тому, що в кожного уламка пилочки, навіть найменшого, є два полюси.

Для цього можна скористатися і кільцевим магнітом, розбитим на шматочки довільної форми, — виходить своєрідний «магніт-конструктор». Діти можуть розбирати такий магніт на частини, перевіряти їх властивості і знову збирати разом, переконуючись, що як цілий магніт, так і його частини мають однакові властивості — притягати сталь і залізо.

Крім того, спробувавши скласти шматочки магніту «не ^^тому порядку», повернувши їх протилежними полюсами дин до одного, діти переконуються, як це важко — «цілий» магніт у них не виходить.

II. Підсумки.

Підбиваючи підсумки цієї РС, можна запропонувати кожному продемонструвати той експеримент («фокус»), який йому найбільше сподобався (це може бути, наприклад, взаємодія кільцевих магнітів один з одним, взаємодія смуж- кових з підковоподібними магнітами тощо).

Нехай діти поділяться (за допомогою Пізнайка, якщо це необхідно) відкриттями, які вони зробили (або в справедливості яких переконалися ще раз), розкажуть, як їм вдалося зробити ці відкриття:

⦁ Виявляється, до всіх магнітів — будь-якої форми — притягаються сталеві і залізні предмети, а всі інші — не притягаються.

⦁ Залізо і сталь притягаються до магнітів, навіть якщо ЇХ розділяють папір, фанера або вода.

Але через залізо — якщо поставити між магнітом і стальним (чи залізним) предметом залізну (чи сталеву) дошку — магніти перестають діяти на сталеві і залізні предмети.

⦁ Кожна частина розбитого чи розламаного на шматочки магніту сама є магнітом з двома полюсами.

⦁ Магніти будь-якої форми взаємодіють один з одним. При цьому в усіх — і в підковоподібного, і в прямого, і в кільцевого, і в магніту неправильної форми — однакові полюси відштовхуються, різні притягаються.

⦁ Магніти — якої б форми вони не були — зроблені з твердої сталі.

Вдома діти разом з батьками:

⦁ Малюють магніти різної форми.

⦁ Роблять стрілочки із цупкого паперу і за їх допомогою демонструють характер взаємодії магнітів. Змінюють розташування стрілок і відповідно до цього розміщують магніти таким чином, щоб їх дійсна взаємодія збігалася з напрямком, вказаним стрілками.

Готують для своїх товаришів малюнки-завдання, в яких треба поставити (а на малюнку—зафарбувати) магніти так, щоб їх взаємодія відповідала напрямку, вказаному стрілочками.

Готують для своїх товаришів малюнки-завдання, в яких треба розставити стрілочки таким чином, щоб їх напрямок вказував на характер взаємодії магнітів.

 

Етап III.

Використання магнітів. Компас. Земля і магніти

Види дитячої діяльності, використані на етапі III: ігри- драматизації і театралізована діяльність (дидактичний театр); експериментування; мовне спілкування; дидактичні ігри природничо-наукового змісту, ігри з правилами (настільні); продуктивна діяльність; елементи трудової (колективні трудові дії, орієнтовані на певний результат) і навчальної діяльності (у процесі ознайомлення з азами математики, з явищами природи і способами їх використання людиною).

Навчальні цілі і завдання етапу III:

⦁ Спонукати дітей до застосування таких засобів і способів пізнання, як вимірювальні еталони (їх вибір, пошук нових еталонів і способів їх використання).

⦁ Розвивати творчу уяву дітей — здатність до комбінування елементів (з метою одержання нового продукту), пошук способів застосування магнітів, придумування сюжетів для ігор і їх використання.

⦁ Спонукати дітей до застосовування таких засобів і способів практичної діяльності, як виділення мети, пошук засобів її досягнення, планування діяльності і її реалізація, контроль і корекція.

⦁ Розвивати у дітей засоби емоціональної виразності, способи адекватного розуміння і вираження емоцій у процесі ігор-драматизацій, театралізованої діяльності, спілкування.

⦁ Розширювати природничо-науковий досвід дітей у наступних процесах:

⦁ застосування уявлень про властивості магнітів і матеріалів у повсякденному житті;

⦁ аналізу властивостей живого і неживого;

■ синтезу наявних уявлень;

⦁ оцінювання пропонованої ситуації.

⦁ Розширювати перетворювально-творчий досвід дітей у процесі продуктивної діяльності.

⦁ Розширювати соціальний досвід дітей у процесі спільної діяльності (розподіл обов’язків, установлення термінів роботи і їх виконання).

⦁ Розвивати логіко-математичний досвід дітей у процесі:

⦁ удосконалювання їхнього орієнтування в просторі;

⦁ застосування уявлень про множину для розв’язування пізнавальних і практичних завдань, у ході кількісних підрахунків тощо.

⦁ Розвивати емоційно-чуттєвий ді-свід дітей у процесі обговорення сумного і веселого (події, розповіді тощо).

Основні категорії, уявлення про які розвиваються вдгт-й на етапі III: «живе» — «неживе», «якість», «кількість», «множна», «дія», «взаємодія», «простір», «сумне» — «веселе».

Завдання діагностичного і проблемного характеру, що стоять перед дорослим на етапі III — аналогічно до другого етапу, необхідно з’ясувати в процесі спостережень за діями, поведінкою дітей і спілкування з ними:

рівень їхніх уявлень про властивості магнітів і матеріалів, закономірності їх взаємодії — на початку і наприкінці

⦁ третього етапу роботи з даного циклу РС;

⦁ якими засобами і способами пізнання, творчості, практичної діяльності, пов’язаної з магнітами, і якою мірою оволодівають діти;

⦁ в якому з видів дитячої діяльності ознайомлення тієї чи іншої дитини з магнітами проходить найпродуктивніше;

⦁ як протікає спільна діяльність дітей, які емоції в них викликає, які засоби і способи вираження ними власних емоцій і розуміння чужих;

⦁ якою мірою діти проявляють такі інтелектуальні емоції, як пізнавальний інтерес, міркування, радість відкриття, успіху розв’язання пізнавального завдання;

⦁ який рівень розвитку мовлення дітей.

Попередньо ознайомте дітей:

⦁ з глобусом як моделлю Землі;

⦁ зі сторонами обрію: північ, південь, захід, схід;

⦁ з відносністю напрямку руху (залежно від вибору тіла відліку, його орієнтації в просторі);

⦁ з характеристиками руху (траєкторія, шлях, швидкість, час, напрямок руху), з використанням стрілок для характеристики руху;

⦁ з властивостями різних матеріалів (паперу, пластмаси, дерева, тканини, заліза, міді й алюмінію), визначивши колір, твердість, міцність тощо.

 

10. Робимо магнітні ігри

Продовження РС 4

Основні завдання:

⦁ розвивати цілеспрямованість практичної і пізнавальної діяльності дітей;

⦁ розвивати творчу уяву в процесі пошуку способів застосування магнітів, придумування сюжетів для ігор з їх використанням;

⦁ розвивати здатність дітей до синтезу (комбінувати елементи для того, щоб одержати щось нове) і до оцінювання результату, його значення і якості;

⦁ розширювати природничо-науковий досвід дітей у процесі застосування в повсякденному житті уявлень про властивості магнітів і матеріалів, у процесі синтезу наявних уявлень—конструювання магнітного прикріплення паперу до заліза, ігор з використанням магнітів;

⦁ розширювати перетворювально-творчий досвід дітей у процесі конструювання ігор (їх малювання, розфарбовування, вирізання);

⦁ розширювати соціальний досвід дітей у процесі спільної діяльності — розподіл обов’язків між її учасниками, встановлення термінів роботи, обов’язковість їх дотримання.

Попередньо ознайомте дітей із властивостями магніту притягати сталеві і залізні предмети, а папір — ні.

Необхідний матеріал:

а) демонстраційний:настільна гра «Піймай рибку»; книги й ілюстрації, що допомагають дітям придумувати сюжети «магнітних» ігор;

б) роздатковий: матеріали й інструменти, необхідні для виготовлення гри «Піймай рибку» та інших «магнітних» ігор (у кількості, достатній для того, щоб у виготовленні таких ігор взяла участь кожна дитина).

І. Гра «Піймай рибку».

Обговорення принципів її влаштування і виготовлення.

Запропонуйте дітям розглянути настільно-друковану гру «Піймай рибку» (див. РС 4), розповісти, як у неї грати, за якими правилами, і пояснити, чому рибки «ловляться»: із

чого вони зроблені, з чого виготовлена «вудка», як, завдяки

чому вдається «піймати» паперову рибку вудкою-магнітом.

Запропонуйте дітям самим зробити таку гру. Обговоріть, що потрібно для її виготовлення — які матеріали й інструменти, як організувати роботу (в якому порядку її виконувати, як розподілити обов’язки між тими, хто виготовлятиме гру).

Під час роботи зверніть увагу дітей на те, що у своїй роботі вони залежать один від одного: поки кожний з них не закінчить свою частину роботи, гру зробити не вдасться.

Коли гра буде готова, запропонуйте дітям пограти в неї.

⦁ Винаходимо нові магнітні ігри.

Обговоріть з дітьми, які ще магнітні ігри можна зробити: які їх сюжети, принципи виготовлення, правила, за якими вони виготовляються.

Спонукуйте дітей фантазувати, пригадувати сюжети мультфільмів.

Так, пригадавши мультфільм про Кота Леопольда, діти можуть придумати, наприклад, такий сюжет магнітної гри: хитрі Мишенята за допомогою магнітної вудки вирішили стягнути зі столу все частування, яке Кіт приготував для своїх друзів у день свого народження.

Нехай діти обговорять, що може стояти на столі Кота Ч*' Леопольда в день його народження, і розподілять між собою обов’язки з виготовлення потрібних для гри предметів: хто з них малюватиме, хто — розфарбовуватиме, хто — вирізуватиме намальоване, хто — прикріплюватиме шматочки сталевого дроту до атрибутів гри, хто — робитиме «вудки» для хитрих Мишенят тощо.

Зверніть увагу. Ця навчальна ситуація (втім, як і багато інших), безумовно, не проводиться одразу в повному обсязі (від задуму гри до одержання готового результату). Її можна розділити на окремі частини, у ході яких кожна дитина поступово виконує свою частину роботи, дотримуючись при цьому заздалегідь установлених термінів виготовлення всієї гри в цілому.

⦁ Підсумки.

Підбиваючи підсумки цієї навчальної ситуації, діти розповідають про принципи, на яких засноване виготовлення придуманих ними «магнітних» ігор, тобто про ті властивості магнітів і матеріалів, завдяки яким ці ігри можливі.

Нехай малюки обміняються враженнями про сам процес виготовлення ігор: які їм сподобалося робити, які — ні, як вони оцінюють спільні результати всієї роботи в цілому і своєї зокрема. ^

Надайте дітям можливість поділитися задумами тих сюжетів, за якими вони ще не зробили, але збираються зробити нові ігри.

Запропонуйте їм виготовити ці ігри в спеціально обладнаному для цього місці в «Майстерні магнітних ігор» у дитячому садку, а також удома разом з батьками.

Виготовивши гру і погравши в неї, нехай діти вирішать, чи залишать вони її собі, чи подарують своїм молодшим товаришам (можливе і таке рішення: зробивши для малят аналогічну гру, цю залишити собі).

Вдома діти разом з батьками:

⦁ Придумують де, у яких випадках (удома, в дитячому садку, школі, на вулиці, у магазині, у театрі, у цирку тощо) і яким чином можна використовувати ситуацію, коли за допомогою магніту утримують папір (паперові деталі, записки тощо).

⦁ Придумують і роблять ігри, подібні до гри «Піймай рибку».

 

РС 11. Казкові магніти.

Продовження РС 5

Основні завдання:

• розвивати уяву дітей (на основі синтезу наявних у них уявлень про властивості магнітів і живих об’єктів;

⦁ розвивати природничо-науковий досвід дітей, пов’язаний з аналізом властивостей живого і неживого, синтезом («Що відбудеться, якщо...»), з оцінкою пропонованої ситуації («Що ви думаєте...»);

⦁ розвивати емоційно-чуттєвий досвід дітей у процесі обговорення сумних і веселих подій, ситуацій, казок.

Необхідний матеріал:

роздатковий: все, що потрібно для малювання, аплікації (папір, пензлі і фарби чи олівці, фломастери, ножиці, клей тощо) і для ліплення.

Попередньо ознайомте дітей:

⦁ з властивостями магнітів притягати до себе сталеві і залізні предмети, а виготовлені з інших матеріалів — не притягати;

⦁ з властивостями живого і неживого.

І. Казкові магніти.

Уявлювані властивості магнітів.

Нехай діти уявлять собі, що відбулося б на світі, якби предмети притягалися або не притягалися до магніту залежно від їх бажання (як уявляв собі гном Плутаник).

Наприклад, жив собі Магніт, який дуже любив гратися з дітьми. Як тільки йому сподобається якийсь хлопчик чи дівчинка, він їх притягає до себе і грається з ними.

Обговоріть, як відреагують «притягнуті» — чи сподобається їм це, які почуття, настрої в них виникнуть.

Інший Магніт дуже любив тварин. Якось він пішов у зоопарк і там притяг до себе різних звірів: і слона, і мишку, і вовка, і зайця, і... (нехай діти продовжать). Обговоріть з дітьми, що могло б відбутися в цьому випадку, що при цьому відчували б звірі.

Ще один Магніт дуже любив овочі і фрукти. Як побачить десь хоч шматочок яблука або груші, так до себе і притягне.

Обговоріть з дітьми, як це можна використовувати (наприклад, для збирання врожаю овочів і фруктів).

Нехай діти придумають, які магніти — охочі до чого — могли б приносити користь. Чи можуть вони при цьому зашкодити природі, якимось предметам?

Можливі варіанти:

⦁ Магніти, охочі до лісових грибів, ягід, горіхів, могли б допомогти збирати їх, але при цьому можливе виникнення екологічних проблем: небезпека знищити лісові запаси, завдаючи тим найбільшої шкоди природі — залишивши без їжі лісових мешканців: білок, їжаків, ведмедів та інших звірів, птахів і комах.

⦁ Магніти, охочі до хліба, могли б працювати на хлібобулочному комбінаті, збираючи готовий хліб у спеціальні контейнери перед відправленням його на машинах у магазини.

⦁ Магніти могли б допомагати збирати сміття, але при цьому треба бути впевненим у тому, що вони не переплутають сміття з чимось потрібним і корисним тощо.

⦁ Підсумки.

Вихователь підкреслює радість від роботи, виконаної дітьми.

— Ми сьогодні займалися найцікавішою роботою—уявляли собі такі фантастичні магніти, яких у реальному житті не буває. У нашій уяві ці магніти діяли на різні предмети, зроблені не з заліза і сталі, а з... (відповіді дітей).

Запропонуйте дітям придумати казки — веселі і сумні, в яких все відбувається так, як очікував гном Плутаник: магніти притягають або відштовхують предмети залежно від своїх симпатій чи антипатій.

Вдома діти разом з батьками придумують веселу і сумну казки про магніти (які — як живі — притягають різні предмети залежно від своїх симпатій щодо них), малюють відповідні ілюстрації (або роблять аплікації), ліплять скульптурні портрети до цих «магнітних» казок, програють їх.

 

РС 12. Який магніт сильніший

Основні завдання:

⦁ розширювати застосування таких засобів пізнання дітей,

як вимірювальні еталони, розвивати експериментування, спостереження, порівняння, логічні міркування і виміри;

⦁ розвивати природничо-науковий досвід дітей у ході формування уявлень:

⦁ про те, що сила магніту не залежить від його величини і форми;

⦁ про «мірку», за допомогою якої можна виміряти силу магніту;

—про намагнічування предметів при зіткненні з магнітом;

⦁ розвивати логіко-математичний досвід дітей у процесі метричних вимірів, підрахунків кількості предметів, їх порівняння.

Необхідний матеріал:

а) демонстраційний: бібабо — гноми Плутаник і Пізнай- ко; сильний прямий магніт середнього розміру і слабкіший підковоподібний магніт великого розміру; велика кількість однакових сталевих скріпок та інших легких сталевих або залізних предметів (залізних ошурок, шпильок, шурупів, шматочків сталевого дроту тощо);

б) роздатковий: підковоподібний і прямий магніти; набір однакових сталевих скріпок і легких сталевих або залізних предметів (залізних ошурок, шпильок, шурупів тощо).

Попередньо ознайомте дітей з «мірками» для вимірювання довжини, ширини, висоти, зі способами порівняння предметів з довжиною («Як дізнатися, який олівець довший?»), висотою («Як дізнатися, хто з дітей вищий?») і шириною («Як дізнатися, який міст ширший?»).

І. Пошук способів порівняння сили магнітів.

Запропонуйте дітям визначити, який магніт сильніший — великий підковоподібний чи прямий середньої величини (це може бути суперечка, у якій беруть участь казкові персонажі, добре знайомі дітям). Розгляньте кожну пропозицію дітей щодо того, як дізнатися, який з магнітів сильніший. Дітям при цьому не обов’язково формулювати свої пропозиції словами. Малюк може виразити свою думку наочно, діючи з предметами, необхідними для цього, а педагог (або гном Пізнайко) разом з іншими дітьми допомагають вереалізувати її.

У результаті обговорення виявляються два способи порівняння сили магнітів:

⦁ за відстанню — сильніший той магніт, який притягне сталевий предмет (скріпку) на більшій відстані (порівнюються відстані між магнітом і тим місцем, де знаходиться притягнута ним скріпка);

⦁ за кількістю скріпок — сильніший той магніт, який утримує біля свого полюса ланцюжок з більшою кількістю сталевих скріпок (порівнюється кількість скріпок у ланцюжках, що «виросли» біля полюсів магнітів), або —за густотою залізних ошурок, що прилипли до магніту.

Зверніть увагу на експерименти-«підказки» із двома магнітами різної сили, які можна показати дітям у випадку їх ускладнення:

⦁ однакові сталеві скріпки один з магнітів притягає з більшої відстані, ніж інший;

⦁ один магніт утримує біля свого полюса ланцюжок з більшою кількістю скріпок, ніж інший (або густішу «бороду» залізних ошурок).

Нехай діти в ході цих експериментів визначать, який з магнітів сильніший, а потім пояснять, як вони про це дізналися, що їм «підказало» відповідь.

Підрахувавши кількість скріпок біля полюсів різних магнітів і порівнявши їх, діти дійдуть висновку, що силу магніту можна виміряти кількістю скріпок, що утримуються у ланцюжку біля його полюсу.

Таким чином, скріпка в цьому випадку є «міркою» для вимірювання сили магніту.

Додатково. Можна взяти замість скріпок інші сталеві предмети (наприклад, шурупи, шматочки сталевого дроту тощо) і скласти з них ланцюжки біля полюсів магнітів. Це допоможе дітям переконатися в умовності обраної «мірки», у можливості її заміни іншими

 

⦁ Чому скріпки утримуються в «ланцюжку» після закінчення взаємодії з магнітом?

Як правило, в ході описаних експериментів у дітей викликає здивування вже той факт, що ланцюжок скріпок висить біля полюсу магніту і не падає. Але коли цей ланцюжок не розривається навіть тоді, коли його знімають з магніту, їхнє здивування стає ще більшим. Через деякий час, щоправда, скріпки починають падати—ланцюжок розпадається.

Допоможіть дітям сформулювати запитання, що при цьому виникає: чому так відбувається — чому скріпки спочатку утримуються в ланцюжку (після того, як магніт забирають), а потім падають?

У результаті експериментів зі скріпками, спостережень і розмірковувань з’ясовується, що скріпки після того, як вони притяглися до полюса магніту, самі стають магнітами, але ненадовго: якщо скріпки «відірвати» від полюса магніту, то через якийсь час їх магнітні властивості зникають.

⦁ Підсумки.

Підбиваючи підсумки цієї РС, зверніть увагу на ті відкриття, до яких приходять діти в результаті спільної з дорослими діяльності.

Вони полягають у наступному:

⦁ Магніти бувають різної сили.

⦁ Сила магніту не залежить ні від його форми, ні від величини.

⦁ Вимірюванням сили магніту може слугувати:

⦁ кількість скріпок (або інших легеньких залізних предметів), що утримуються в ланцюжку біля полюса магніту;

⦁ відстань, на якій магніт починає притягати до себе певний залізний предмет.

⦁ Скріпки після взаємодії з магнітом намагнічуються і самі стають магнітами (але ненадовго). Тому якийсь час вони утримуються в «ланцюжку».

Зверніть увагу. Виміряти силу магніту за допомогою відстані, на якій він починає діяти на сталевий предмет, менш вірогідно, ніж за допомогою ланцюжка предметів, тому що різниця в цих відстанях у різних магнітів, як правило, незначна. Щоб виявити ці відмінності, необхідне ретельне вимірювання, а отже, вибір надзвичайно точної «міри» довжини, що складно зробити дітям дошкільного віку. Крім того, точності порівняння сили магніту за відстанню можуть зашкодити різні впливи, наприклад, залишкове намагнічування сталевого предмета.

Вдома діти разом з батьками визначають, який з магнітів, зображених на наступних малюнках, сильніший — його номер (1 чи 2) обводять.

Ілюстрації зображують магніти різної сили (вони попарно порівнюються; кожний з них позначений цифрою «1» чи «2»), біля полюсів яких «вишикувалися» ланцюжки різної довжини:

а) два підковоподібних магніти, в одного з яких біля синього (північного) полюса — ланцюжок з чотирьох скріпок, біля другого — з двох;

б) два підковоподібних магніти, в одного з яких біля червоного (південного) полюса —ланцюжок із п’яти скріпок, у другого — з чотирьох;

в) два підковоподібних магніти, в одного з яких біля синього (північного) полюса — ланцюжок із трьох скріпок, у другого біля червоного (південного) полюса — одна скріпка;

г) два прямих магніти, в одного з яких біля синього (північного) полюса —ланцюжок із шести скріпок, у другого — з чотирьох;

ґ) два прямих магніти в яких однакова кількість скріпок біля полюсів — по п’ять.

13. Як зробити новий магніт

Основні завдання:

⦁ розвивати в дітей такі способи пізнавальної діяльності, як порівняння, аналіз, міркування, аргументоване

доведення своєї точки зору (використовуючи наявні в них уявлення);

розвивати такі способи практичної діяльності, як визначення мети, пошук засобів її здійснення, контроль і оцінювання результатів

⦁ оцінювання результатів;.

⦁ розвивати засоби пізнання і природничо-науковий досвід дітей у процесі:

⦁ ознайомлення зі способами виготовлення магнітів, а також з матеріалами, з яких їх можна зробити;

⦁ закріплення умінь дітей порівнювати силу різних магнітів;

⦁ розширення уявлень про те, що сила магніту не залежить від його розміру, а залежить від того матеріалу, з якого він зроблений (від якості сталі);

■ розвивати перетворювально-творчий досвід дітей у ході виготовлення ними магнітів.

Необхідний матеріал:

а) демонстраційний:

⦁ набір для виготовлення нового магніту, в який входить сильний магніт і шматок сталі, призначений для виготовлення з нього магніту, а також легкі залізні або сталеві предмети (для перевірки магнітних властивостей виготовленого магніту);

⦁ глиняна (паперова, скляна, дерев’яна, пластмасова тощо) смужка або предмети;

⦁ лялька бібабо, яка зображує гнома Плутаника;

б) роздатковий: набір для виготовлення нового магніту, аналогічний до демонстраційного.

Попередньо ознайомте дітей:

⦁ з властивостями магніту притягати до себе сталеві і залізні предмети;

⦁ з тим, що полюси магнітів, пофарбовані в один колір (однойменні), відштовхуються, а пофарбовані в різні кольори (різнойменні) — притягаються;

⦁ з «мірками» для вимірювання сили магніту;

⦁ зі способами виміру часу;

⦁ зі способами лічби предметів.

⦁ Робимо магніт самі.

Пошук способів виготовлення магніту.

Запропонуйте дітям зробити магніти. Нехай вони згадають, що магніти не можна виготовити ні з паперу, ні з пластиліну тощо — для їх виготовлення необхідна сталь.

З’ясуйте з дітьми, як зробити магніт — пояснення може виходити від Пізнайка. Хтось із дітей, виконуючи ці пояснення, продемонструє всім наступне: для виготовлення магніту треба взяти готовий магніт і натирати цим магнітом шматок сталі, рухаючи його увесь час в одному напрямку.

Надайте кожному з дітей можливість зробити новий магніт.

⦁ Чи утворився магніт?

Перевірка магнітних властивостей.

У ході обговорення цієї проблеми діти згадують, що для всіх магнітів характерно притягати сталеві і залізні предмети; отже, якщо сталеві і залізні предмети притягаються до предмета, то магніт у нас вийшов.

Діти перевіряють, чи притягаються до виготовленого ними магніту сталеві і залізні предмети, і роблять висновок, що магніти в них справді вийшли.

⦁ З чого можна зробити магніт.

Закріплення уявлень про способи виготовлення магнітів.

Гному Плутанику захотілося мати магнітний олівець —

такий, на якому тримаються кнопки (вони потрібні для того, щоб прикріплювати аркуш паперу до мольберта). Він попросив дітей допомогти йому виготовити такий зручний магнітний олівець.

У відповідь на його прохання діти пояснюють Плутанику, з чого можна виготовити магніти, з чого — ні, показують, як виготовити магніт, використовуючи при цьому свої заготовки. Гном Плутаник, виконуючи всі ті дії, що й діти, намагається зробити магніт зі свого олівия. Але експериментальна перевірка показує, що магніт у нього не вийшов.

Діти за допомогою експериментів доводять Плутанику, шо не тільки з олівця, але і з глиняної (паперової, скляної, дерев’яної, пластмасової тощо) смужки або предмета магніт утворитися не може. Але магнітний олівець можна зробити, якщо до звичайного олівця прикріпити намагнічений сталевий наконечник.

⦁ Від чого залежить сила магніту?

Що краще підходить для виготовлення магніту: велика консервна банка чи маленький шматок сталі?

Гном Плутаник пропонує виготовити великий магніт. Він впевнений, що з великої залізної банки вийде сильний магніт — сильніший, ніж з маленького шматка сталі.

Діти висловлюють свої припущення з приводу того, з чого вийде кращий магніт: з великої консервної банки чи з маленького шматка сталі.

Перевірити ці припущення можна експериментально: спробувати натерти обидва предмети однаково, а потім визначити, який з них сильніший (про силу магнітів, що утворилися, можна судити за довжиною «ланцюжка» з однакових залізних предметів, який утримується біля магнітного полюса).

* Але для такої експериментальної перевірки треба вирішити деякі проблеми. Для того, щоб однаково натерти обидва майбутні магніти, можна:

а) натирати обидва шматки сталі за допомогою однакової кількості рухів (двоє дітей натирають, а дві команди рахують кількість рухів, зроблених кожним із них);

б) натирати їх однаковий час і робити це в однаковому темпі (у цьому випадку для фіксування часу натирання можна використовувати пісковий годинник або секундомір, або ж просто почати і закінчити цю дію двом дітям одночасно — плескаючи в долоні; для дотримання одного темпу в цьому випадку можна використовувати рівномірну лічбу).

У результаті експериментів діти роблять висновок, що сильніший магніт вийде зі сталевих предметів (наприклад, зі сталевої голки). З бляшаної консервної банки магніт виходить дуже слабкий або не виходить взагалі. Розмір предмета значення не має.

⦁ Де який полюс у магніту, що утворився?

З’ясуйте з дітьми, де який полюс у тих магнітів, які вони змайстрували. Для цього треба порівняти взаємодію двох магнітів —саморобного і заводського, полюси якого відомі. Той полюс саморобного магніту, що відштовхується від ^синього полюса заводського магніту (і притягається до чер- зоного) — північний; той, котрий відштовхується від червоного полюса заводського магніту (і притягається до синього) — південний.

Зверніть увагу. Після ознайомлення дітей з магнітними полюсами Землі, її впливом на магніти можна скористатися ще одним способом визначення полюсів саморобних магнітів: пустити їх плавати в посудині з водою, поклавши на підставку. При цьому кожен магніт повернеться своїм північним полюсом до північного полюса Землі, а південним —до південного. Таким чином, знаючи, де знаходяться північний і південний полюси Землі, можна визначити полюси магніту.

⦁ Підсумки.

При підбитті підсумків цієї РС діти (якщо необхідно — за допомогою дорослого) формулюють свої «відкриття»:

⦁ Магніт можна виготовити тільки із заліза чи сталі.

⦁ Сила магніту залежить не від його розміру чи форми, а тільки від якості (твердості) сталі, з якої його виготовляють.

⦁ Щоб перевірити, чи дійсно вийшов магніт, треба переконатися в тому, що до нього притягаються сталеві і залізні предмети.

⦁ У будь-якого магніту є два полюси (і нейтральна зона між ними). Магнітів з одним полюсом не буває.

Зверніть увагу. Можна намагнітити шматок сталі так, щоб він мав не два, а чотири, шість та інше парне число полюсів, розділених нейтральними зонами. Але ніколи не вдається отримати магніт з непарним числом полюсів, зокрема, з одним полюсом.

Вдома діти разом з батьками:

⦁ Розфарбовують у червоно-синій колір ті предмети на малюнку, що згодяться для «перетворення» їх у магніти; інші — розфарбовують на свій розсуд.

Ілюстрація, аркуш паперу, картону, пластилін, олівець, пластмасова лінійка, нитка, пластилін, дерев’яна іграшка, кнопка, шпилька, сталевий брусок (типу смугового магніту).

Малюють ті предмети, з яких могли б вийти магніти

Поділяють однією лінією всі предмети на дві множини: множину предметів, з яких можна виготовити магніти, і тих, з яких виготовити магніти не можна

 

14. Звідки беруться магніти

Основні завдання:

⦁ розвивати уяву дітей, засновану на природничо-наукових уявленнях;

⦁ розвивати природничо-науковий досвід дітей, збагачуючи їхнє уявлення про живе і неживе, про природний і рукотворний світ (на прикладі природних і штучних магнітів), про природні і матеріальні ресурси;

⦁ розвивати перетворювально-творчий досвід у процесі виготовлення магнітів різними способами;

⦁ розвивати логіко-математичний досвід дітей у процесі порівняння сили магнітів.

Необхідний матеріал:

а) демонстраційний:

⦁ бібабо — гноми Пізнайко і Плутаник;

⦁ природний магніт (його фотографія або слайд);

⦁ легкі сталеві предмети (для перевірки магнітних властивостей нового магніту);

⦁ кільцевий магніт, розбитий на шматочки довільної форми;

⦁ набори для виготовлення магнітів:

⦁ сильний магніт і шматок сталі, призначений для виготовлення з нього магніту;

⦁ котушка, по якій пропускають електричний струм, і сталевий предмет (майбутній магніт), який поміщають усередину котушки (у її електричне поле);

б) роздатковий:

⦁ набір для виготовлення нового магніту, аналогічний до демонстраційного;

⦁ легкі сталеві предмети (для перевірки магнітних властивостей виготовленого магніту).

Попередньо ознайомте дітей:

⦁ з ознаками живого (росте, розмножується, дихає, харчується, рухається);

⦁ з властивостями магніту притягати до себе сталеві і залізні предмети;

⦁ з «мірками» для вимірювання сили магніту.

І. Магніти природні і штучні.

Розвиток уявлень дітей про природний і рукотворний світ.

Запропонуйте дітям висловити думку щодо того, відкіля і як з’явилися магніти. Обговоріть припущення гнома Плутаника про те, що магніти ростуть на «магнітних деревах». (Логічний ланцюжок спростувань цієї думки може будуватися таким чином: «Те, що росте на деревах, — живе. Магніти зроблені зі сталі. Сталь не росте, вона не жива. Те, що зроблено зі сталі, теж не може бути живим. Магніти — не живі, тому на деревах вони рости не можуть».)

Звертаючись до досліде, підведіть ддей до висновку, що магніти зробили люди, натираючи (чітко в одному напрямку) сталеву смужку магнітом. Запитайте, звідкіля з’явився найперший магніт, і зислухайте відповіді-припущення дітей.

Якщо серед них не буде правильної, то розповісти про це може Пізнайко.

Колись давним-давно люди зовсім випадково знайшли магніти у себе під ногами — серед каміння на землі. Але тоді ніхто не знав, що це — магніти. Якось хтось з жителів міста Магнезії визначив, що ці камені притягаються один до одного і притягають предмети, виготовлені із заліза. їх назвали магнітами на честь міста Магнезія, біля якого знайшли такі незвичайні камені.

Покажіть дітям природний магніт (його слайд чи фотографію). Поясніть, що природним (на відміну від штучного) він називається тому, що його не треба робити спеціально, штучно, — він існує в природі; ті магніти, що люди зробили своїми руками (можна зіслатися на досвід самих дітей з виготовлення магнітів), називаються штучними.

Зробити магніт допомагає електрика

Ознайомлення дітей зі способом виготовлення магніту

за допомогою електричного струму.

Якщо дозволяють умови, можна ознайомити дітей з більш поширеним і ефективним способом виготовлення магнітів, ніж вже відомий їм спосіб натирання магнітом сталевої смужки.

Для цього вам знадобляться батарейка від кишенькового ліхтарика і котушка з-під ниток, на яку рівномірно намотують мідний ізольований дріт товщиною 0,3 міліметри.

Майбутній магніт (сталевий стрижень, голки тощо) вставляють усередину котушки (як серцевину). Розмір майбутнього магніту повинен бути таким, щоб його кінці трохи виглядали з котушки. Приєднавши кінці дроту, намотаного на котушку, до батарейки від кишенькового ліхтарика і пустивши тим самим електричний струм проводами котушки, ми намагнітимо сталеві предмети, що знаходяться всередині котушки (голки варто вставляти всередину котушки «вушками» в один бік, вістрями — в інший).

У цьому випадку магніт, як правило, виходить сильнішим, ніж при виготовленні його натиранням сталевої смужки.

⦁ Який магніт сильніший?

Порівняння сили магнітів, виготовлених різними способами.

Запропонуйте дітям порівняти властивості трьох магнітів (використовуючи в якості «мірок» для вимірювання сили магнітів скріпки або інші сталеві предмети):

⦁ магніту, що утворився в результаті цього досліду;

⦁ магніту, виготовленого натиранням сталевої смужки;

⦁ магніту, виготовленого фабричним способом.

⦁ Як залізні і сталеві предмети стають магнітами?

Додатковий матеріал.

Уявлення про існування елементарних магнітів (гіпотеза Кулона). *

Поверніться до питання про те, чому деякі сталеві предмети є магнітами, а інші — ні (див. РС 8). У зв’язку з цим пригадайте з дітьми, що кожна частина кільцевого магніту, розбитого на маленькі шматочки, є магнітом з двома полюсами.

Нехай діти спробують відгадати, що буде, якщо ці шматочки магніту розламують на найдрібніші частини. Виявляється, найменші частки магніту—це теж магніти з двома полюсами на кінцях.

Такі маленькі магніти є в будь-якому шматку заліза (сталі) і тоді, коли він не є магнітом. Але в цьому випадку ці магнітики розташовані безладно (хаотично) — у всіх можливих напрямках. При цьому в один бік повернено своїми синіми (північними) полюсами приблизно стільки само магнітиків, скільки й у протилежний. Саме тому дії усіх цих магнітиків взаємно врівноважуються і шматок сталі в цілому не має магнітних властивостей.

На малюнку це можна зобразити таким чином:

Ілюстрація 1. Прямокутник з хаотично розташованими в ньому магнітиками (двополюсними частинками).

Але якщо піднести такий шматок сталі до магніту, то він змусить ці магнітики (велику частину їх) повернутися і вишикуватися у певному порядку —так, що на кінцях шматка виникнуть магнітні полюси (протилежні до полюсів того магніту, до якого наблизили шматок сталі).

Ілюстрація 2. Прямокутник з розташованими в ньому по порядку магнітиками (двополюсними частинками) і розташований поруч з ним північний полюс магніту. В жодних інших матеріалах, крім заліза і сталі, таких маленьких магнітів немає, тому магнітами вони стати не можуть.

⦁ Підсумки.

При підбитті підсумків цієї навчальної ситуації діти перелічують свої відкриття:

⦁ існують природні магніти; вони схожі на звичайні камені.

⦁ Магніти можна робити не тільки натираючи магнітом сталеву смужку, але й за допомогою електрики.

⦁ Для порівняння сили магнітів у якості «мірок» можна використовувати скріпки чи інші однакові предмети, виготовлені зі сталі.

У залізі і сталі є маленькі магнітики, розташовані безладно

⦁ Під дією магніту ці магнітики (більша частина) повертаються і стають у певному порядку так, що на кінцях шматка заліза (або сталі) виникають магнітні полюси. Він перетворюється на магніт.

В інших матеріалах (у тому числі у металах: алюмінії, міді тощо) немає таких маленьких магнітиків, тому зробити з них магніти неможливо.

Вдома діти разом з батьками роблять магніти і визначають їх полюси.

 

РС 15. Для чого потрібні магніти

Основні завдання:

⦁ розвивати такі способи пізнання, як спостереження, експериментування, порівняння, зробити аналіз причин того, за чим спостерігають;

⦁ розвивати творчу уяву дітей у процесі пошуку і придумування різних способів застосування магнітів у ході передбачень, пов’язаних з «поведінкою» магнітів («Що відбудеться, якщо...?»);

⦁ спонукати дітей до застосування таких засобів і способів практичної діяльності, як визначення мети, пошук засобів її досягнення, планування своєї діяльності і її реалізація, контроль і корекція;

⦁ формувати позитивне емоційне ставлення до здібностей людини винаходити щось нове, до можливостей застосовувати різного роду пристосування для зручності людей;

- розвивати природничо-науковий і перетворювально- творчий досвід дітей, розширюючи їхні уявлення про способи застосування магнітів;

⦁ розвивати логіко-математичний досвід дітей у процесі їхнього ознайомлення зі способами і засобами орієнтування в просторі — знаходження сторін обрію, використання компаса.

Необхідний матеріал:

а) демонстраційний:

⦁ магнітофон;

⦁ миска з гречаною крупою, перемішаною з цвяхами, шурупами, гайками;

⦁ сильний магніт;

⦁ коробки зі сталевими й алюмінієвими гайками;

⦁ бібабо — гноми Пізнайко і Плутаник;

⦁ настільна гра «Піймай рибку»;

⦁ магнітна стрілка на підставці (або намагнічена голка, що плаває на пробці в посудині з водою);

⦁ компас;

⦁ картонна стрілочка або сірник;

⦁ ілюстрації, що зображують сталеплавильний комбінат, процес підготовки металобрухту до переплавлення;

б) роздатковий:

⦁ невеликий контейнер з гречаною крупою, перемішаною з цвяхами, шурупами, гайками;

⦁ невеликий контейнер зі сталевими й алюмінієвими гайками;

⦁ смуговий і підковоподібний магніти;

⦁ міцні нитки, які можна прив’язати до магнітів, миска з водою і дощечка, на яку можна покласти магніти;

⦁ компас;

⦁ картонні стрілочки (або сірники без головок).

Попередньо ознайомте дітей:

⦁ з використанням магнітів при влаштуванні «Магнітного театру»;

⦁ з процесом виготовлення сталі із залізної руди;

⦁ з глобусом як моделлю Землі;

⦁ з географічними сторонами світу: північ, південь, захід, схід (у процесі щоденних спостережень дітей за тим, звідкіля — з якого боку стосовно споруди дитячого садка чи якогось іншого орієнтира — сходить сонце і куди воно заходить);

⦁ з короткими позначеннями сторін обрію (з буквами П, П, З, С);

⦁ з орієнтирами, за якими можна знаходити дорогу в лісі;

⦁ з відносністю напрямку руху (залежно від вибору точки відліку).

І. Магніти-розподільники.

Способи використання магнітів для витягання залізних і сталевих предметів, відділення їх від інших.

⦁ Обговоріть з дітьми, в яких електроприладах є маг- —ніти, без яких вони не могли б працювати (аудіо- і відео-

/іагнітофони, радіоприймачі, телевізори, електробритви тощо), у яких пристосуваннях є магніти (у коробочці для скріпок, для голок тощо).

⦁ Запропонуйте дітям відокремити:

⦁ гречану крупу від цвяхів, гайок, шурупів, з якими вона перемішалася;

⦁ алюмінієві гайки від сталевих.

Зверніть увагу. У разі потреби «підказати» дітям спосіб відділення залізячок від крупи може настільна гра «Піймай рибку», завдання якої полягає у «виловлюванні» спеціальною «вудкою» картонних рибок зі сталевими наконечниками з «басейну», теж картонного.

Нехай діти, виконавши це завдання, пояснять, як їм допоміг магніт (магніти притягають тільки сталеві і залізні предмети, а всі інші, у тому числі й алюмінієві, не притягають).

Тут можна навести розповідь Пізнайка (з використанням відповідних ілюстрацій) про те, що схожі способи поділу металів застосовуються на великих заводах, де виплавляють сталь. Для виготовлення сталі використовують не тільки залізну руду, але й металобрухт — старе, ні для чого іншого не придатне залізо. Щоб у сталеплавильну піч не потрапило нічого зайвого, використовують сильні ' агніти, які відокремлюють сталь і залізо від всього іншо-

о. Сталь і залізо відправляють у піч на переплавляння, а все інше — ні.

⦁ З’ясуйте з дітьми, як можна допомогти гному Плутанику, який упустив ключ від квартири в шахту ліфта (поясніть, що таке «шахта ліфта»).

Намітьте такий план (алгоритм) необхідних для цього дій:

⦁ попросити дозволу взяти з дитячого садка сильний магніт і міцну мотузку;

⦁ попросити в сусідів довгий ціпок (можна скористатися шваброю);

⦁ прив’язати магніт до ціпка;

⦁ попросити когось із сусідів викликати ліфт на третій або четвертий поверх і відчинити там двері (це потрібно для дотримання безпеки: щоб якийсь час, необхідний для того, аби дістати ключі, ніхто не міг спуститися в ліфті на перший поверх — адже це дуже небезпечно!);

⦁ у цей час швидко пішки спуститися на перший поверх і, опустивши вниз, у шахту ліфта, магніт, прив’язаний до ціпка, дістати ним ключ.

⦁ Магніти і Земля.

Уявлення про магнітні властивості Землі.

⦁ Запропонуйте дітям розглянути компас. Поясніть, що це — прилад, без якого жоден корабель не виходить у море.

Щоб з’ясувати, як працює компас, роздайте дітям смугові магніти, до середини яких прив’язані нитки. Діти, тримаючи магніти за нитки, чекають, коли вони перестануть обертатися. Кожна дитина порівнює свій магніт з іншими

⦁ помічає, що в усіх магнітів червоні і сині полюси спрямовані однаково — «дивляться» в один бік.

Запропонуйте дітям висловити свої припущення щодо того, чому всі магніти повернулися однаково.

Зверніть увагу. Таке обертання магнітів на нитках можна замінити іншим експериментом: кожна дитина кладе свій магнгт на дощечку і пускає його плавати в мисці з водою. Ефект буде той самий—всі магніти повернуться однаково.

Пояснення полягає в наступному (воно може виходити від Пізнайка): наша Земля схожа на глобус (показує глобус), тільки глобус набагато менший, ніж Земля. Крім цього, в Землі і глобуса є багато інших відмінностей. Наприклад, у глобуса немає ніяких магнітних властивостей: якщо до нього піднести магніт або сталеві предмети, нічого не відбудеться (показує). Земля ж обертається так, ніби в неї усередині великий і сильний магніт, у якого — як і у всіх магнітів — є два полюси: північний і південний (показує на глобусі північний і південний полюси Землі).

Магніти завжди повертаються так, що їх синій полюс «дивиться» на північний полюс Землі, а червоний — на південний (показує магніт, орієнтований відповідним чином).

Якби в глобуса були такі самі магнітні властивості, як у Землі, то магніт став би ось так (магніт спрямовується синім полюсом до північного полюса глобуса, а червоним — до південного).

Сині полюси магнітів назвали північними, а червоні — південними.

⦁ Нехай діти визначать за допомогою магнітів, де в Землі північ (там, куди спрямований синій кінець магніту), де — південь (там, куди спрямований червоний кінець магніту), а потім, поклавши магніти, не повертаючи їх (зберігаючи орієнтування), покажуть у напрямку півночі і півдня рукою.

Розповісти дітям, що ця властивість магнітів — показувати, де на Землі північ, а де південь — використовується в приладах, якими послуговуються моряки, щоб знаходити дорогу в морі.

Справді, у лісі ми можемо запам’ятати дорогу, визначивши ті чи інші орієнтири: особливості дерев, пнів, галявин, зробивши позначки на стовпах, розкладаючи на шляху стрілочки або камінчики (як у казці Ш.Перро «Хлопчик- мізинчик») тощо. У морі все це неможливо — всі ці «позначки» відпливуть або потонуть!

⦁ Магнітна стрілка.

Уявлення про властивості магнітної стрілки.

Покажіть дітям магнітну стрілку (на підставці), дайте їм можливість експериментально переконатися в тому, що вона — теж магніт.

Нехай діти помістять магнітну стрілку на підставку (переконавшись, що вона може на ній вільно обертатися). Після того, як стрілка зупиниться, діти порівнюють розташування її полюсів з розташуванням полюсів магнітів, що обертаються на нитках (або —з магнітами, що плавають у мисках з водою), і дійдуть висновку, що їх розташування збігається. Виходить, магнітна стрілка —як і всі магніти — показує, де в Землі північ, а де — південь.

Зверніть увагу. Якщо у вашому розпорядженні немає магнітної стрілки на підставці, її можна замінити звичайною голкою. Для цього треба її намагнітити, позначивши північний і південний полюси відповідно до смужок червоного і синього папірців (або ниток). Потім — покласти голку на пробку, а пробку помістити в плоску посудину з водою. Вільно плаваючи у воді, голка повернеться в тому самому напрямку, що й магніти.

⦁ Компас.

Ознайомлення з влаштуванням, роботою компаса і його функціями.

Кожна дитина кладе компас на долоні і, «відкривши» його (як це зробити, показує дорослий), спостерігає за рухом стрілочки. У результаті діти ще раз з’ясовують, де північ, де південь (цього разу —за допомогою компаса).

⦁ Гра «Команди».

Діти встають, кладуть компаси на долоні, відкривають їх і виконують команди. Наприклад: зробити два кроки на північ, потім—два кроки на південь, ще три кроки на північ, один крок на південь тощо.

⦁ Навчіть дітей знаходити за допомогою компаса захід і схід.

Для цього з’ясуйте, що позначають букви П, П, З, С, написані всередині компаса

Потім нехай діти повернуть компас на долоні так, щоб синій кінець його стрілки «дивився» на букву П, тобто — на північ. Тоді стрілочка (або сірник), що (уявно) з’єднує букви 3 і С, покаже напрямок «захід — схід» (дії з картонною стрілочкою або сірником). Таким чином діти знаходять захід і схід.

⦁ Гра в «Команди» з «використанням» усіх сторін обрію.

Зверніть увагу. Тут також, як і в попередній грі, треба

подбати про таку організацію простору, щоб у дітей була можливість виконувати команди.

⦁ Коли магніт може зашкодити.

Ознайомлення з тим, як магніт діє на довкілля.

⦁ Нехай діти висловлять свої припущення про те, що відбудеться, якщо до компаса піднести магніт? Що буде з його стрілкою? Чи змінить вона своє положення?

⦁ Перевірте припущення дітей експериментально. Якщо піднести магніт до компаса, діти побачать, що стрілка компаса рухається за магнітом.

⦁ Поясніть те, що спостерігаєте: магніт, який наблизили до магнітної стрілки, впливає на неї сильніше, ніж земний магнетизм; стрілка-магніт притягається до магніту, який сильніше діє на неї порівняно з Землею.

⦁ Заберіть магніт і порівняйте показання того компаса, з яким проводили всі ці експерименти, з показаннями інших: він став показувати сторони обрію неправильно.

З’ясуйте з дітьми, що такі «фокуси» з магнітом шкідливі для компаса — його показання «збиваються» (тому краще для цього експерименту взяти тільки один компас).

Додатково. Дітям з високим рівнем розвитку можна повідомити інформацію про відмінності магнітного і географічного полюсів Землі: південний магнітний полюс Землі знаходиться там, де на глобусі — північний географічний полюс (точніше, поблизу нього), а північний магнітний полюс Землі знаходиться там, де на глобусі — південний географічний полюс (поблизу нього).

⦁ Розповісти дітям (можна це зробити від імені Пізнайка про те, що магніт шкідливий і для багатьох приладів, залізо або сталь яких можуть намагнітитися і почати притягати різні залізні предмети. Через це показання таких приладів збиваються. Магніт шкідливий для аудіо- і відеокасет: і звук, і зображення на них можуть зіпсуватися.

Виявляється, і для людини дуже сильний магніт теж шкідливий, оскільки й у людини, і у тварин у крові є залізо, на яке магніт діє, хоча це і не відчувається.

З’ясуйте з дітьми, чи шкідливий магніт для телевізора. Якщо сильний магніт піднести до екрана увімкненого телевізора, то зображення зіпсується, можливо, зникне колір. Після того, як магніт заберуть, і те, й інше має відновитися.

Зверніть увагу. Такі експерименти небезпечні для «здоров’я» телевізора ще й тому, що магнітом можна ненавмисно подряпати екран або навіть розбити його.

Нехай діти пригадають і розкажуть Пізнайкові про те, як «захиститися» від магніту (за допомогою сталевого екрана, магнітного якоря (див. РС 6).

⦁ Підсумки.

⦁ Магніти можна використовувати не тільки для того, щоб гратися ними.

Вони приносять велику користь людям у різних приладах і пристроях: у магнітофонах, радіоприймачах, телевізорах, електробритвах тощо.

Магніти допомагають відокремлювати залізні і сталеві предмети від всіх інших.

⦁ Земля — це великий магніт, у якого є північний і південний полюс.

⦁ Сторони горизонту можна визначати за допомогою компаса, у якому теж є магніт — маленька магнітна стрілка.

⦁ Магніт може бути шкідливий: для електричних приладів, для компаса, для людини і тварин. Тоді від нього треба «захищатися». Це можна зробити за допомогою сталевого екрана, а також за допомогою магнітного якоря, яким замикають полюси магніту.

Вдома діти разом з батьками:

⦁ Знаходять прилади, в яких є магніти (точніше, електромагніти).

⦁ Розповідають, де і як магніти допомагають людям.

⦁ Розповідають, які прилади і як треба оберігати від магнітів.

⦁ Користуючись компасом:

⦁ визначають сторони світу;

грають у «Команди».

МАТЕРІАЛИ ДО СВЯТА «ДИВИНА»

Підсумок роботи з теми «Ознайомлення  з магнітами»

Це свято, безумовно, проходитиме по-різному, залежно від наявних у дитячому садку умов, від кількості груп, які беруть участь у роботі з теми «Ознайомлення з магнітами», від віку і рівня розвитку дітей, від активності дорослих.

Таке свято може містити конкурси, змагання між дитячими або дитячо-батьківськими командами, інсценівки, магнітні «фокуси» та їх розгадування, різноманітні запитання і завдання, пов’язані із «загадками» магнітів.

До підготовки конкурсних завдань залучаються діти та їхні батьки.

На цьому святі можна весело і цікаво підбити підсумки домашніх завдань — назвати тих, хто краще виконував їх, показати кращі варіанти, зразки їх виконання. Безумовно, надзвичайно важливо показати, наскільки цікаві домашні завдання, щоб надалі усім — і батькам, і дітям — неодмінно хотілося виконати кожне з них.

Так, одним з конкурсних завдань для команд-суперниць на святі може бути «читання» і проходження найцікавішого маршруту (усередині дитячого садка або біля нього), придуманого і заданого кимось із батьків з дітьмиКонкурсним завданням може бути й інсценівка найцікавішої «Магнітної казки», придуманої якоюсь сім’єю.

Наведемо кілька сюжетів «магнітних казок», якими можна скористатися при підготовці інсценівок для свята.

⦁ Казка про Чарівну Країну (у якій до магнітів притягаються скло, папір, дерево тощо).

У такій країні магніти можуть використовуватися по- різному: з їх допомогою люди збирають врожаї овочів і фруктів, грибів і ягід, горіхів, зерна тощо, а також роблять кошики, сінозбирапьники, паперотримачі тощо — залежно від того, що саме притягається магнітами —які предмети і матеріали.

Але через такі надзвичайні властивості магнітів з жителями цієї країни (ними можуть бути гном Плутаник і його друзі або інші знайомі дітям чи вигадані ними казкові герої) відбуваються всілякі чарівні події і пригоди. Для того, щоб все закінчилося добре, їм треба вирішити проблему, як «захистити» від магнітів те, на що вони не повинні діяти.

⦁ Казка про Магнітних Чоловічків — Жителів Чарівної Країни.

Діти придумують, як виглядають ці чоловічки, де і як розміщаються їхні магніти, в яких будинках їм зручно жити, ими голками, шпильками, цвяхами, каструлями, сковорідками, ложками, ножами тощо користуватися. Крім того, таких магнітних чоловічків можуть бути магнітні собаки, кури, качки, гуси й інші птахи, у лісах можуть жити ігнітні вовки, ведмеді, їжаки, зайці, білки тощо.

Можна запропонувати дітям висловити свою думку щодо го, чи можуть насправді люди, тварини, рослини мати кі сильні магнітні властивості, про які йдеться в казці; іигадати, як це перевірити.

⦁ Стара казка на новий — «магнітний»—лад.

Замість того, щоб придумувати нову, діти можуть пе- робити добре відому їм казку.

Наприклад, у народній казці «Колобок» може діяти не гівний, а залізний Колобок і «магнітні» звірі. У Зайця, Ведмедя, Вовка, Лисиці є магніти, за допомогою яких кожний хоче з'їсти Колобка. У різних звірів магніти розташо- ні в різних місцях. У Лисиці, наприклад, — на носі. Тому, умовивши Колобка сісти їй на ніс і заспівати пісеньку, вона і його притягла своїм магнітом, що він уже не зміг від неї втекти. Отут-то Крутійка його і вхопила. А у всіх інших звірів нічого не вийшло, тому що від їхніх магнітів Колобок і далеко. Вони не зуміли його притягти.

Можна «додати» магніт і в казку «Ріпка».

«...Виросла ріпка велика-превелика. Дід думав-думав, її витягти, пробував за бадилля смикати, та відірвав його, о робити? І тоді придумав Дід ось що: прив’язав він до іки шматок сталі міцно-преміцно, а сам узяв великий- евеликий магніт. Такий великий, що для того, аби його зимати, довелося усім допомагати Діду: і Бабці, і Онучці, (учці, і Кішці, і навіть Мишці. Усі разом вони притягли ігнітом шматок сталі, який був до ріпки прив’язаний — а зом з ним і саму ріпку із землі витягли».

На святі можна розгадувати магнітні «фокуси», приду- іні і підготовлені батьками разом з дітьми.

Наведемо приклади кількох магнітних «фокусів» (ними іжна скористатися вже на другому етапі вивчення цієї ми). У їх демонструванні, безумовно, можуть брати най- гивнішу участь гноми Чарівник і Плутаник. На їхнє про- чня діти попередньо — до демонстрування досліду — жуть спробувати передбачати, що і як відбудеться, і лише тім перевірити правильність своїх передбачень.

"чФокус» 1.

Підковоподібний магніт утримує своїми полюсами пізні предмети (наприклад, великі залізні скріпки).

Що відбудеться, якщо зверху піднести другий такий мий магніт, з’єднуючи їх однаковими полюсами?

Що відбудеться, якщо зверху піднести другий такий мий магніт, з’єднуючи їх різними полюсами?

«Фокус» 2.

Сталеву кульку притягнути до одного з полюсів підко- подібного магніту.

Що відбудеться з цією кулькою, якщо магніт замкнути зрем?

На який вже знайомий дітям фокус схожий цей?

(На той, у якому сталева скріпка перестала притягатися магніту й упала після того, як його полюси з'єднали іізною пластинкою.)

«Фокус» 3.

На підлозі стоїть іграшкова машинка. Як тільки до неї .несли магніт, вона поїхала.

Чому? Що змусило її рухатися?

Чи буде рухатися цвях у стіні, якщо до нього піднести гніт? Чому рух цвяха непомітний?

Для цих «фокусів» вам знадобляться наступні матеріали» два підковоподібних магніти; якір; сталева кулька; велика скріпка; іграшкова машина (із залізним передом), цвях, вбитий у стіну (його може замінити кнопка, прикріплена до стіни, столу чи дошки).

Для пояснення третього «фокуса» дітям необхідно мати

уявлення про рух предметів; зокрема про те, що рух змінюється (починається, припиняється, його швидкість збільшується чи зменшується) тільки під дією сили, про те, як сила тертя впливає на рух предметів.

«Фокус» 4.

Для нього вам знадобиться іграшка «Чарівне колесо». Вона складається зі сталевої «доріжки» складної конфігурації і пластмасового колеса з магнітною віссю.

Діти повинні пояснити, чому при нахилі «доріжки» в будь-яке положення колесо «котиться» і не падає.

Пропонуємо також опис кількох «магнітних фокусів», пов’язаних з рухом намагнічених голок (див. у книзі Ра- бізоф В. «Досліди без приладів» — М.: 1988, с. 70—71).

Дослід 1. Поворот голок.

Попередньо треба намагнітити голку і змастити її тонким шаром жиру.

Якщо таку голку вдасться акуратно покласти на поверхню води, то вийде «компас» — така голка, плаваючи на поверхні води, повернеться одним своїм кінцем на південь, іншим — на північ.

Дітям (командам) пропонується пояснити, чому голка повернулася.

Зверніть увагу. У тому випадку, якщо поворот голки не дуже добре помітний, «фокус» через це не «вдасться», можна, узявши дві однакові голки, заздалегідь однаково намагнічені і змащені тонким шаром жиру, запропонувати дітям пояснити, чому голки, плаваючи у воді, повернулися однаково.

Дослід 2. Голки з «поплавцями».

Попередньо треба намагнітити п’ять однакових голок і зробити «поплавець» для кожної з них— п’ять однакових кружечків діаметром 1,3 см з непромокаючого картону (їх можна вирізувати з молочних пакетів). Точно визначивши центри цих кружечків, застроміть у них голки, опустивши кінці голок на однакову відстань від кружечків.

Крім того, необхідно приготувати глибоку скляну або алюмінієву (але не залізну) миску з водою.

Спочатку покажіть «фокус» із двома голками: на поверхню води опустіть дві голки у «поплавцях» вістрям нагору на відстані 1 см між «поплавцями». Голки одразу відпливуть одна від одної і залишаться на місці — на такій відстані, яка є межею для зрівноважування магнітних сил, що діють між ними.

Якщо після цього до голок з великої відстані піднести кінець магніту, то можливі два варіанти їх «поведінки»:

⦁ якщо полюс магніту збігається з полюсами верхніх кінців голок, то вони розійдуться ще далі;

⦁ якщо полюс магніту протилежний до полюсів верхніх кінців голок, то вони зблизяться, притягнувшись до нього.

Коли магніт забирають, голки знову розходяться на деяку відстань.

Діти (команди) пояснюють «поведінку» голок у цьому «фокусі», на воду опускається «поплавець» із третьою голкою.

Всі три голки стають так, що коли подумки з’єднати їх прямими лініями, то вийде трикутник з рівними сторонами (що й визначають діти).

Слідом за цим діти (команди) висловлюють свої припущення з приводу того, що відбудеться, якщо до центру трикутника піднести той чи інший полюс магніту, обговорюють ці припущення і перевіряють їх. Виявляється, що коли підносить до центру трикутника один полюс магніту

⦁ голки «розбігаються» в різні боки, коли підносять інший

⦁ збираються разом. Після того, як магніт забирають, голки займають свої колишні місця.

Команди пропонують свої пояснення, чому так відбувається.

Такий досвід цікаво проробити з чотирма, п’ятьма, шістьма і більшою кількістю голок з «поплавцями» — щоразу вони займатимуть визначене місце одна відносно одної, рухаючись доти, доки між ними не наступить певна магнітна рівновага: три голки утворять трикутник, чотири — квадрат, п’ять — або п’ятикутник, або квадрат з однією голкою в самому його центрі.

Подальшого дослідження дітей потребує «загадка» про те, які фігури утворяться при більшій кількості голок.

Зверніть увагу. Чіткі геометричні фігури голки можуть утворити не завжди. На це впливає ступінь намагніченості голок, їх розмір, розмір «поплавців» тощо.

Дослід 3. Коли магніт, перестає притягати залізо?

Для цього досліду необхідний сильний магніт на підставці (нею може бути звичайна коробка) і голка з ниткою, один кінець якої просунутий у вушко голки і зав’язаний вузликом, а другий — прикріплений до палички або шпильки, вставленої в пробку.

Голку розташовують стосовно магніту так, щоб вона, натягнувши нитку, знаходилася в горизонтальному положенні, не доходячи до нього на відстань одного сантиметра.

Перш ніж помістити між магнітом і голкою найрізноманітніші предмети (по черзі — аркуш паперу, картону, пластмаси, монету, ніж, шматок жерсті і тощо), дітей просять висловити свої припущення про те, що відбудеться з голкою, і пояснити, чому вони так думають. Відповіді дітей перевіряються експериментально.

Перемагає та команда, яка дала більшу кількість правильних відповідей і найповніше обґрунтувала їх.

Продовживши цей досвід, можна ознайомити дітей з «ворогом» магніту, що позбавляє його дивовижної сили і властивостей. Цей «ворог» — висока температура: варто тільки нагріти залізо, як магніт перестає його притягати Для ілюстрації цієї властивості треба, як і в попередньому досліді, помістити голку напроти сильного магніту, але цього разу зменшити відстань між ними до кількох міліметрів. Якщо піднести до кінця голки палаючий сірник, то після нагрівання голка впаде. Отже, магніт її більше не притягає.

Після того, як голка охолоне, її знову можна розташувати в горизонтальному положенні напроти магніту і повторити дослід. Якщо цього разу палаючий сірник забрати одразу, як тільки голка почне опускатися, то голка, не встигнувши сильно нагрітися, швидко охолоне і повернеться на своє попереднє місце в магніті.

 Запропонувавши дітям вгадати, чому голка так поводиться, допоможіть їм дійти висновку, що магніт перестає притягати дуже гаряче залізо.

Дослід 4. «Магнітні» візерунки.

Дуже ефектно виглядає дослід із залізними ошурками (їх можна отримати, обпилявши цвях напилком із дрібного насічкою). За допомогою залізного порошку магнітне поле стає «видимим»: його силові лінії видно на папері, під який піднесений сильний магніт.

Пояснюючи це явище, можна провести аналогію між поведінкою залізних ошурків поблизу магніту і магнітної стрілки компаса в полі Землі: вона завжди показує на північ і при цьому займає визначене положення стосовно поверхні Землі залежно від того, де знаходяться залізні ошурки — це маленькі магнітні стрілочки. При будь-яких пересуваннях магніту «візерунки» ошурків змінюються.

Запропонуйте дітям пояснити, чому так відбувається.

У числі «конкурсних» можуть бути вміщені і задачі гнома Пізнайка (придумані дітьми самостійно або за допомогою дорослих — зокрема, батьками з дітьми в процесі виконання домашніх завдань).

Можливі, наприклад, задачі такого типу:

⦁ Петрик грався з машинкою і магнітом. Тільки підніс магніт до машинки — вона поїхала. Чому? З якого матеріалу зроблена Петрикова машинка?

⦁ Одна з двох іграшкових машин їде слідом за магнітом, а інша — ні. Чому? Що можна сказати про кожну, з чого вона зроблена?

⦁ На столі лежало шість скріпок. Коли до них піднесли магніт, він підняв тільки дві з них. Скільки скріпок залишилося на столі? Чому вони не притяглися до магніту? Очевидно, що в цій задачі загальна кількість скріпок і кількість тих, які притягнулися до магніту, можуть варіюватися. Це дає можливість тренувати дітей у розв’язанні арифметичних задач і в лічбі.

Якщо ви вважаєте за необхідне відзначати переможців символічними призами, то треба подбати про те, щоб причини і приводи для присвоєння цих призів були настільки різноманітні, щоб їх отримали буквально всі («Приз гля- дацьких симпатій», «Приз за кращу чоловічу (жіночу, дівчачу, хлопчачу) роль», «Приз за режисуру», «Приз за активність», «Приз за скромність», «Заохочувальний приз», «Приз за художнє (музичне, шумове) оформлення», «Приз за співчуття суперникам» тощо.

 

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ

          Сайт Катерини Крутій                  http://ukrdeti.com

          Профіль на Фейсбук:        https://www.facebook.com/profile.php?id=100001110634857

Групи:

          Освітній простір і середовище дитячого садочка

           Методична скарбничка для вихователя

           Я – методист детского сада

           Я – учитель начальной школы

           Страничка для магистрантов, аспирантов и докторантов

           Дошкільна освіта. Бакалавріат

           STREAM – образование дошкольников

           Начинающий логопед

           Управление здоровьесбережением в детском саду

           Гендерная социализация дошкольников

           Пренатальное и перинатальное развитие

           Медиаресурсы и дети

           Творчі ідеї зі всього Інтернету

Блог Дамский кабинет Катерины    https://prorektornauka.blogspot.com/

Книги тут:  http://xn--k1aig6f.xn--j1amh/ru/

 

 

Download
Мiнi-середовища_в_ЗДО_Крутiй_К.Л..pdf
Adobe Acrobat Document 492.7 KB

План

дистанційної роботи

вихователя-методиста з педагогічними працівниками під час карантину

№ з/п

Дата

Вид діяльності

1.       

20.03.2020

1.Надати консультації щодо складання індивідуального плану самоосвіти під час карантину та звітування про виконану роботу.

2.Надати посилання на джерела для самоосвіти.

3.Визначити форму для щоденного звітування педагогів.

2.       

23.03.2020

1.Забезпечити наявність інформаційних матеріалів на сайті закладу в розділі «Методична робота» для ознайомлення педагогів. Надати адресу сайту.

2. Поширити у viber-групі «Дзвіночок» всі працівники» та на  сайті посилання для безкоштовного навчання.

3.Зібрати адреси електронних скриньок педагогів.

3.       

24.03.2020

1. Запропонувати педагогам поширити серед батьків для перегляду з дітьми мультфільм «Дні тижня».

2. Надати посилання для ознайомлення із матеріалами посібників поданих на виставку «Освіта Нетішина на шляхах реформування».

3.Запропонувати виготовити дидактичну гру «Кругообіг води в природі».

4.       

25.03.2020

1. Забезпечити складання перспективного планування на квітень-травень.

2. Спонукати до  перегляду вебінарів на платформі «Інформаційно-видавничої агенції «Освіта України»

3. Надати за потребою допомогу в написанні консультації для батьків до інформаційного стенду на квітень-травень.

5.       

26.03.2020

1.Створити гул форму для тестування педагогів щодо питань які будуть вивчатися.

2. Ознайомити з можливостями створення дидактичних ігор в Microsoft Power Point.

3.Запропонувати знайти інтерактивну руханку для дітей того віку з якими працює педагог.

6.       

27.03.2020

1. Спонукати до завершення створення інтерактивної стіни.

2. Забезпечити створення педагогами електронного порт фоліо.

3. Отримати на електронну адресу zaklad3@gmail.com

посилання на створене порт фоліо.

7.       

30.03.2020

1. Підвести підсумки конкурсу  на кращу інтерактивну стіну.

2. Забезпечити співпрацю вихователів з батьками вихованців через поширення корисного інформаційного контенту (мультфільмів, розвивальних завдань, творчих робіт і т.ін.)

3.Створити у редакторі «ВідеоМОНТАЖ» короткометражний фільм «День птахів».

8.       

31.03.2020

1.Запропонувати скласти конспект інтегрованого заняття «День птахів».

2.Спонукати до опрацювання різних джерел щодо опису освітньої інновації  та написати консультацію.

3.Скласти опитувальник для педагогів щодо володіння методикою дошкільного виховання.

9.       

01.04.2020

1.Надати інформацію про те, що таке скрайбінг і можливості його використання в роботі з дітьми.

2.Забезпечити опрацювання оновлених матеріалів на сайті.

3. Запропонувати виготовити театр на фартушку до програмової казки.

10.   

02.04.2020

1.Надати посилання для опрацювання методики В.П.Базарного.

2.Розробити план засідань батьківського ліцею «Пріоритет» для батьків майбутніх вихованців.

3.Забезпечити розроблення педагогами  інтерактивних вправ з батьками за темою адаптація дитини до умов закладу.

11.   

03.04.2020

1.Спонукати до виготовлення леп буків з питань  безпеки життєдіяльності дитини «Безпечно чи небезпечно», «Дитині про безпеку», «Про безпеку знаємо - про здоров’я  дбаємо» і т.ін.

2.Зібрати пропозиції щодо складання річного плану роботи на 2020-2021 н.р.

3.Розробити план подальшої роботи.

 

 

Матеріали учасників міської виставки педагогічних інновацій та передового педагогічного досвіду

"Освіта Нетішина на шляхах реформування" 2020 

Тематичні прогулянки

Прогулянки-пoходи являють собою організований вид діяльності, в ході якого вирішуються оздоровчі завдання, удосконалюються рухові навички та фізичні якості дітей, задовольняються їх пізнавальні потреби, виховується любов і естетичне ставлення до природи. Проводити їх слід з дітьми старшого дошкільного віку . Оптимальна кількість таких прогулянок дві – три на рік. Якщо проводити їх частіше, то ці прогулянки можуть втратити свою привабливість, у дітей знизиться до них інтерес.

Розважальні прогулянки з персонажем спрямовані на створення позитивного емоційного фону, емоційне і психологічне розвантаження дітей, задоволення їх потреби в руховій активності. Форми організації можуть бути різноманітними і варіативними, оскільки залежать не тільки від поставлених цілей і завдань, а й від тематичної спрямованості та смислової насиченості.

Прогулянки з персонажем добре використовувати для мотивації вихованців до певного виду діяльності. Персонаж допомагає зацікавити всіх дітей групи, залучити їх до спільної ігрової діяльності, спостереженнями, праці.

Прогулянка-подія присвячується певній темі (Дню космонавтики, Дню музики, Дню котів, Дню міста, Дню знань) або події в дитячому садку (встановили новий ігровий комплекс, спортивне обладнання, оновили пісок у пісочницях та ін.) Прогулянка – подія (тематична прогулянка ) допомагає вихователю підкреслити важливість події, уточнити їх знання, з’ясувати характер сприйняття певної теми. Прогулянки даного виду сприяють розумовому, моральному, естетичному вихованню, розвивають допитливість дошкільнят.
              Спортивні прогулянки
 спрямовані на зміцнення здоров’я, профілактику стомлення, фізичний і розумовий розвиток, оптимізацію рухової активності дітей. При організації подібних прогулянок різноманітні види дитячої діяльності об’єднуються спортивною тематикою. Правильно організовані спортивні прогулянки надають загартовуючий вплив на дитячий організм в природних умовах, сприяють підвищенню рівня фізичної підготовленості дітей дошкільного віку. Акцент в ході проведення таких прогулянок робиться на формуванні фізичних якостей, вихованню інтересу до спорту та здорового способу життя.

 

У прогулянках – трудових акціях переважають трудові доручення, вихованці долучаються до різних форм праці відповідно до сезону і погодними умовами. У дітей формується розуміння, що праця на природі – це не гра або розвага, а серйозне заняття. Вихователь підводить їх до розуміння необхідності праці, виховує бажання брати участь у роботах по догляду за рослинами, годівлі птахів, прибирання території (очищенню ігрового майданчику від листя, снігу та ін.) На таких прогулянках діти вчаться трудитися колективно, спільно. Підсумок виконаної ними роботи – це результат спільної праці всіх.

ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМКИ РОБОТИ ЗДО№3 у 2019/2020 н.р.

1. Розпочати роботу щодо організації сучасного освітнього простору в закладі дошкільної освіти.

2.Забезпечувати розвиток базових якостей особистості дошкільника через реалізацію діяльнісного підходу та впровадження стратегії сталого розвитку.

 

3.Покращити роботу  щодо формування у дітей дошкільного віку основних фізичних якостей, рухових умінь, оздоровчих навичок та навичок безпечної життєдіяльності.

 ЛІТНІЙ ОЗДОРОВЧИЙ ПЕРІОД В ДНЗ №3 2019 року

Додаток до наказу

                                                                                                                         від 30.05.2019 р. №___

 

Довідка

про підсумки методичної та освітньо-виховної роботи у 2018/2019 н.р.

 

Відповідно  до  річного плану роботи дошкільного навчального закладу (ясел-садка) комбінованого типу №3 «Дзвіночок» на 2018/2019 навчальний рік та літній оздоровчий період, та Листа Міністерства освіти і науки України від 13.06.2018 №1/9-386 «Щодо особливостей організації діяльності закладів дошкільної освіти в 2018/2019 навчальному році»  освітня  робота в дошкільному навчальному закладі здійснювалася відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту», програми розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» та інших нормативно-правових документів.

У 2018/2019 навчальному році дошкільний заклад спрямовував  діяльність на реалізацію таких напрямків:

1.Реалізація діяльнісного підходу в організації освітнього процесу з дітьми дошкільного віку як важливої умови готовності старшого дошкільника до навчання в Новій українській школі.

2.Забезпечення успішної соціалізації дитини, формування культурних і соціальних норм у дітей дошкільного віку шляхом взаємодії закладу дошкільної освіти з батьками вихованців на засадах педагогіки партнерства.

3. Оптимізація роботи щодо розвитку мовлення дошкільників шляхом впровадження освітніх інновацій.

4. Удосконалення роботи, спрямованої на збереження здоров’я та забезпечення умов безпеки життєдіяльності дітей дошкільного віку.

З метою забезпечення надання якісної освіти педагоги дошкільного закладу підвищували свій професійний рівень через проходження курсової підготовки, самоосвіту, активну участь в різноманітних методичних заходах закладу та міста, участь у фахових конкурсах різного рівня.

Згідно  перспективного плану підвищення кваліфікації курсову підготовку при ХОІППО пройшли педагоги Богуцька Н.В., Михальчук Л.Я. та Шуберчук М.П..

 

            Відповідно до перспективного плану та заяв, які надійшли до атестаційної комісії проведено атестацію педагогічних працівників, за результатами якої вихователям  Доктор В.І., Сергєєвій Л.М. та музичному керівнику Казанцевій Н.В. підтверджено раніше присвоєну кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії»,  Доктор В.І. підтверджено раніше присвоєне педагогічне звання «вихователь-методист», Музичук О.С. присвоєно кваліфікаційну категорію «спеціаліст першої категорії», Остап’юк Н.О. присвоєно кваліфікаційну категорія «спеціаліст другої категорії», інструктору з фізкультури Чижаківській С.В. підтверджено раніше встановлений 11 тарифний розряд.

Протягом навчального року педагоги закладу стали учасниками різних форм методичної роботи. Педагоги були учасниками  міських методичних об’єднань для вихователів різних вікових категорій, інструкторів з фізкультури, вчителів-логопедів, практичних психологів та музичних керівників.

Варто відзначити інтегроване заняття для дітей раннього віку, яке презентувала Музичук О.С. на засіданні методичного об’єднання вихователів ДНЗ міста. Педагог вдало використала різні прийоми для розвитку сенсорних здібностей дітей, зокрема проблемну ситуацію з півником, дихальну вправу «Пір’їнка», дидактичні ігри «Яскравий хвіст», «Зловіть яєчко»,  звуконаслідувальну вправу «Хто як кричить?»  та малювання за технікою штампування «Курчата».

На високому рівні пройшло інтегроване заняття на розвиток емоційної сфери з дітьми старшого дошкільного віку «Лабораторія Фіксиків»,   яку представила Алєксєєва О.П. на методичному об’єднанні практичних психологів. Олена Петрівна презентувала свій досвід роботи з використання освітніх інновацій (ІКТ, механічний конструктор, художньо-продуктивну діяльність, коректурні таблиці, бізіборди).  Така цікава форма корекційно-розвивальної роботи спрямована на  формування емоційного інтелекту у дітей

Практичний психолог Алєксєєва О.П. та вчитель-логопед Сімончук А.В. активно підвищували педагогічну майстерність шляхом відвідування методичних заходів, різних форм професійної самоосвіти, серед яких участь у міжнародній науково-практичній конференції  «Інноваційні підходи до освіти та соціалізації дітей зі спектром аутичних порушень»,  авторському семінарі на тему «Нетрадиційні форми подолання мовленнєвих порушень. Використання ейдетики та елементів арт-терапії у подоланні мовленнєвих порушень у дітей різних вікових груп», який відбувся 25 травня у місті Хмельницькому.

Вихователь-методист Шуберчук М.П. як керівник міського методичного об’єднання для вихователів груп раннього віку продовжує роботу над головними пріоритетами розвитку дітей третього року життя. Особливу увагу у цьому навчальному році надано питанню формування основ духовно-моральних якостей у дітей третього року життя.

У цьому навчальному році одинадцять педагогів взяли участь у фаховому конкурсі «Педагогічні профтести»: Музичук О.С., Прядун С.П., Сергєєва Л.М., Галус Л.А., Прошина О.К., Касянчук В.М., Леонова Т.П., Мовчанюк О.В., Прилуцька Н.О., Казанцева Н.В., Чижаківська С.В.та отримали відповідні сертифікати.

З метою підвищення рівня володіння сучасними технологіями вихователь Шпак Н.З. відвідувала Школу  ІКТ  на базі ЦРД №8.

Однією з форм підвищенням кваліфікації педагогів є їх самоосвіта. Працюючи у цьому напрямку,  педагоги Алєксєєва О.П, Сімончук А.В. отримали сертифікати про публікацію на сайті «vseosvita.ua» методичних розробок, Остап’юк Н.О. отримала сертифікат про публікацію на сайті «АБЕТКАlend» авторського конспекту «Геометричний борщ».

За результатами виставки педагогічних інновацій та передового педагогічного досвіду «Освіта Нетішина на шляхах реформування» посібник «Подолання синдрому професійного вигорання педагогів шляхом використання педагогіки  емпауерменту», вихователя-методиста Шуберчук М.П. та завідувача ДНЗ Михальчук Л.Я. посів І місце в номінації «Майстри педагогічної справи», посібник інструктора з фізкультури за темою «Феномен здоров’я дошкільників у співпраці з родинами вихованців» посів ІІ місце в номінації «Майстри педагогічної справи», посібник музичного керівника Казанцевої Н.В. «Помічник музичного керівника» посів ІІІ місце в номінації «Музична скарбничка».

Слід сказати, що у 2018 році педагоги Шуберчук М.П. та Остап’юк Н.О. стали учасниками регіональної науково-практичної конференції працівників дошкільної освіти.  Матеріали статей з досвіду роботи педагога Остап’юк Н.О. «Освітні  пріоритети – формування здорового способу життя» та вихователя-методиста Шуберчук М.П. «Педагогіка «емпауерменту» у методичній роботі з педагогами» увійшла до збірника наукових та науково-методичних праць ХОІППО «Новий заклад дошкільної освіти: сучасні підходи».

  Педагоги дошкільного закладу протягом року спрямовували всі свої зусилля на реалізацію особистісно орієнтованого підходу до дітей, розвиток творчих здібностей вихованців, впровадження в освітній процес сучасних технологій та методик, створення здоров’язбережувального простору. Методична робота та робота методичного кабінету організовувалась таким чином, щоб удосконалити та  задовольнити професійні потреби педагогів.

Задля вирішення  річних завдань організовувались та проводились педагогічні ради, педагогічні години, семінари, семінари-практикуми, консультації,  методичні ради, круглі столи та індивідуальне консультування. Значна увага зверталась на самоосвітню роботу педагогів. На базі дошкільного навчального закладу проведено методичні об’єднання для вихователів раннього віку та практичних психологів.

Відповідно до пріоритетних напрямків роботи закладу у 2018-2019 навчальному році значну увагу надано проблемі взаємодії закладу дошкільної освіти з батьками вихованців на засадах педагогіки партнерства. З метою успішної соціалізації дітей, формування культурних і соціальних норм проведено педагогічну раду «Інтеграція освітнього процесу на засадах загальнолюдських цінностей та культури спілкування.» (протокол №02 від 29.12.2018 р.), семінар-практикум  на тему «Формування духовно-ціннісних орієнтирів дитини.». Організовано виготовлення творчих сторінок до книги В.О.Сухомлинського «Лінива подушка» та тематичне вивчення рівня сформованості етичних уявлень у дітей старшого дошкільного віку  в групах №7, №8. Встановлено, що задля покращення комунікативної взаємодії дітей організовується проведення «Кола дружби» в ранкові години.

Проведено батьківську конференцію «Соціалізація дитини та   формування моральних  норм у дітей шляхом взаємодії дошкільного  навчального закладу з батьками на засадах педагогіки партнерства». Ефективною формою став проведений полілог «Покоління х, y, z – чому ми різні та як порозумітися одне з одним.»

Завдання реалізації діяльнісного підходу в організації освітнього процесу з дітьми дошкільного віку розглянули на засіданні тематичної педагогічної ради(протокол №05 від 08.04.2019 р.)  Проведено семінар-практикум «Реалізація діяльнісного підходу». З метою формування у дошкільників предметно-практичної компетенції організовано конкурс на кращий осередок пошуково-дослідницької діяльності «Пізнайко». Переможцем стала група старшого дошкільного віку №7 (вихователь Прядун С.П.). Варто сказати, що більша частина експозиції була представлена посібниками на дослідження структури  різних матеріалів та для  розвитку візуальних, аудіальних, дотикових рецепторів. З метою формування ціннісного ставлення до результатів людської праці та готовності брати участь у суспільно значущій діяльності спільно з дорослими та іншими дітьми проведено тематичне вивчення стану організації роботи з трудової діяльності в групах середнього дошкільного віку №1,3,6.  Виявлено, що в календарному плані переважають доручення. Якщо сплановано доручення

Серед визначальних напрямків діяльності дошкільного навчального закладу патріотичне виховання дошкільників  актуальне завжди. Формування національної свідомості відбувається не тільки на заняттях з народознавства, під час екскурсій до музею чи інших пам’яток історії, а й під час занять з музики та образотворчої діяльності. Даній проблемі особливої уваги у цьому навчальному році надавала вихователь Богуцька Н.В.

Ефективною формою взаємодії вихователів з батьками вихованців стає проведення різноманітних акцій та конкурсів. Одним з таких стала осіння акція «Посади тюльпан і дочекайся весни».

Слід відзначити роботу вихователів Мовчанюк О.В. та Прошиної О.К. з впровадження інноваційної методики Л.Шелестової з раннього навчання читання.

Навчально-методичну базу методичного кабінету забезпечено посібниками:  А.С.Остапенко, О.В.Шинкевич «Організація роботи закладу  дошкільної освіти в літній оздоровчий період», Панченко А.В. «Інтегрований перспективно-календарний план. Ранній вік. Осінь.», Корендо Р.Я. «Конспекти інтегрованих занять. Ранній вік. Зима.», Корендо Р.Я. «Конспекти інтегрованих занять. Ранній вік. Весна.».

У 2018/2019 навчальному році відповідно до плану роботи дошкільного закладу, з метою вивчення матеріалів системи роботи педагогів та узагальнення перспективного педагогічного досвіду, вивчався педагогічний досвід вихователя Доктор В.І. «Татусева школа», музичного керівника Казанцевої Н.В. «Формування національної свідомості у дітей дошкільного віку засобами народного фольклору», вихователя Сергєєвої Л.М. «Розвиток поетичної творчості засобами інтонаційної виразності» та вихователя-методиста Шуберчук М.П. «Педагогіка емпауерменту  у методичній роботі з педагогами».

Впродовж року вихователі груп середнього та старшого дошкільного віку співпрацювали з міським краєзнавчим музеєм та мистецькою галереєю «Арт-пласт».

З метою підвищення якості дошкільної освіти, оновлення її змісту, забезпечення сучасних підходів до організації освітнього процесу у  2018-2019 навчальному році педагогічні працівники спрямовували свою діяльність на впровадження таких педагогічних інновацій:

Програма «Казкова фізкультура» М.Єфименка

Чижаківська С.В., інструктор з фізкультури

Технологія розвитку творчої особистості Г. Альтшуллер (ТРВЗ)

Богуцька Н.В., вихователь

Блочно-тематичне планування

Всі педагоги

Лепбук - інтерактивна папка для опанування ідей сталого розвитку 

Доктор В.І., Мандебура Н.В., вихователі

Інтеграція педагогічного процесу

Всі педагоги

Розвиток творчих здібностей дітей дошкільного віку засобами музикотерапії

Казанцева Н.В., музичний керівник

Використання літературної спадщини  В.Сухомлинського

Галус Л.А., Яремчук К.А., вихователі

Ейдетика

Алєксєєва О.П., практичний психолог

Використання коректурних таблиць за методикою Н.Гавриш

Шпак Н.З.

Розвивальні ігри Нікітіних. Квадрат Воскобовича.

Мороз Н.І.

Технологія дослідницько-пошукової діяльності дошкільників  М .Савенкова. 

Сергеєва Л.М., Леонова Т.П., Джура Л.П., вихователі

Оздоровчі технології терапевтичного спрямування

Всі педагоги

Методика раннього навчання читати за Л.Шелестовою

Прошина О.К., Мовчанюк О.В., вихователі

Мнемотехніка

Остап’юк Н.О., Прилуцька Н.О., вихователі

Проте, під час спостереження за педагогічним процесом, переглядів занять та інших форм роботи з дітьми виявлено, що не всі педагоги закладу системно використовують вищезазначені інновації. Аналізуючи причини такої ситуації, встановлено, що більшість педагогів не визначили пріоритети своєї педагогічної діяльності, тому дане питання потребує удосконалення з боку методичного супроводу і управлінського контролю.

Організація освітньо-виховного процесу в дошкільному закладі впродовж року була спрямована на створення умов для реалізації державної політики в сфері освіти та здійснювалася відповідно до  нормативно-правових документів, які регламентують діяльність дошкільних навчальних закладів та Статуту закладу.  Під час освітньо-виховної  роботи з дітьми дошкільного віку  використовувалися також парціальні програми «Про себе треба знати, про себе треба дбати», «Радість творчості», «Україна - моя Батьківщина» та інші навчальні посібники, які рекомендовані МОН України для використання у дошкільних навчальних закладах.

Рівень розвитку дітей старшого дошкільного віку у 2018/2019 н.р.

за кваліметричною моделлю

Кількість груп ст..д.в.

В них дітей (обстежено)

Рівень розвитку (кількість дітей %)

високий

достатній

середній

низький

3

59 бстежено 56)

51/91%

3/5%

1/2%

1/2%

 

Здоров’язбережувальні технології в ДНЗ №3 є пріоритетними. Інструктор з фізкультури Чижаківська С.В. забезпечує реалізацію річних завдань через різні форми фізкультурно-оздоровчої роботи. Однією з них є  популяризація Олімпійських видів спорту.  Впродовж Олімпійського тижня дошкільнята брали участь у різних заходах: естафетах, спортивних змаганнях, знайомилися з різними видами спорту та зустрічали юних спортсменів клубу «Пульсар». Популярним стало проведення спортивних розваг з дітьми та їх батьками.

 З метою  вивчення стану фізичного виховання проведилось обстеження дітей, результати якого були передумовою індивідуальної роботи з вихованцями. Порівняльний аналіз результатів показав, що середні показники з бігу на 10м покращилися, а метання торбинки з піском на дальність у порівнянні з минулорічними показниками дещо нижчі. За результатами підсумкового обстеження основних фізичних рухів у дітей молодшого, середнього і старшого дошкільного віку виявлено: найкращі показники зі стрибків  в довжину з місця (67%), бігу на 10м (63%%), нижчі  - з метання (6%). 

Результати обстеження рівня розвитку основних рухів у дітей

 

Вище середнього рівня

Середній рівень

Нижче середнього рівня

Стрибки 

67%

30%

3%

Біг 10м-      

63%

29%

8%

Біг 20м

37%

48%

25%

Біг 30м        

25%

47%

28%

Метання

6%

79%

15%

 

В дошкільному навчальному закладі створено належні умови для пізнання дитиною навколишнього світу, розвитку емоційної сфери та комфортного перебування у соціумі однолітків та дорослих. За сприяння міської влади предметно-ігрове середовище поповнено розвивальними сенсорними дошками - бізібордами та механічними конструкторами.

Картотеку передового педагогічного досвіду в методичному кабінеті поповнено матеріалами досвіду роботи вихователя ДНЗ №4 м.Нетішин Пилипчук С.М. «Формування усвідомленого ставлення до моральних норм у дітей дошкільного віку». Продовжено впровадження в практику роботи дошкільного навчального закладу парціальної програми Богуш А. М., Сіданіч І. Л., Сучок В. Є.  «Духовно-моральне виховання дітей дошкільного віку на християнських цінностях» та досвіду роботи ДНЗ №5 «Формування життєвої компетентності дітей дошкільного віку засобами музейної педагогіки».

На допомогу педагогам оформлено передплату на фахові видання: «Бібліотечка вихователя дитячого садка», «Музичний керівник», «Практичний психолог: дитячий садок», «Дошкільне виховання», «Палітра педагога», «Джміль».

Педагоги дошкільного закладу наполегливо працюють над виявленням творчого потенціалу ранніх захоплень дітей, розвитку їх інтелектуальних та творчих здібностей, намагаються врахувати індивідуальні інтереси та переваги кожного вихованця, використовуючи довірчі форми спілкування з дітьми. У різних видах діяльності педагоги стимулювали прояви творчої уяви, дотепності, фантазії, працювали над створенням атмосфери, що сприяла виникненню нових ідей та думок у дітей. З цією метою працювали гуртки за інтересами: «Веселий м’яч» (фітбол-гімнастика, кер. Чижаківська С.В.), «Музична веселка» (музикотерапія, кер. Казанцева Н.В.), «Країна кругляндія» (аплікація, кер. Прядун С.П.),  «Колосочок» (вокальний, Подригуля А.А.), «Цікаві шашки» ( гра в шашки, кер. Богуцька Н.В., Леонова Т.П., Прошина О.К.), «Маленькі інженери» (конструювання, кер.Мороз Н.І., Шпак Н.З.).

Протягом року проводилася робота з соціально незахищеними сім’ями. Поновлено соціальний паспорт. За  списками проводилося обстеження умов виховання малолітніх дітей із сімей соціально незахищених категорій, складено відповідні акти. Діти знаходяться під постійним патронатом психологічної служби, отримуючи необхідну психологічну допомогу та навички соціалізації у суспільстві. В закладі створено необхідні умови для здійснення інклюзивного освіти. В поточному році в закладі функціонує 1 група з інклюзивним навчанням.

            Планомірно проводилася робота із забезпечення співпраці дошкільного закладу та ЗОШ №2. Відповідно до спільних заходів проводились екскурсії та цільові прогулянки до школи, в шкільну бібліотеку, до стадіону.

Рівень готовності дітей старшого дошкільного віку до школи у 2019/2018 н.р.

№ ЗДО

Кількість груп ст..д.в.

В них дітей

Рівень готовності

(кількість дітей %)

високий

середній

низький

ЗДО №3

3

59

46,6

51,7

1,7

 

Для батьків та дітей, які не відвідують ДНЗ з різних причин, продовжує роботу консультативний пункт «Дошкільник». Проте,  у 2018/2019 н.р. звернень громадян щодо надання консультаційної допомоги зареєстровано не було.

У 2018/2019 навчальному році надання якісної логопедичної допомоги вихованцям забезпечував вчитель-логопед Сімончук А.В.  За результатами обстеження встановлено, що логопедичний пункт відвідують 29 дітей. Завдяки корекційній допомозі виправлено вади мовлення 26 дітям.

Якість надання логопедичної допомоги у 2018/2019 н.р.

Кількість дітей охоплених логопедичною допомогою

Вікова категорія/кількість дітей

Кількість та % дітей, яким виправлено мовні порушення (за мовними картками з підписами батьків)

Вікова категорія

86

29

старший дошкільний вік – 24

1-й клас -  5

 26 (89,7%)

 

На належному рівні здійснювався психологічний супровід освітньо-виховного процесу практичним психологом Алєксєєвою О.П.. Відповідно до плану роботи проведено моніторингові дослідження щодо адаптації дітей до умов дошкільного навчального закладу, нервово-психічного розвитку дітей раннього віку, виявлення дитячої обдарованості, рівня агресивності, тривожності, імпульсивності вихованців, готовності старших вихованців до подальшого навчання в школі та виявлення соціально-психологічного клімату в колективі.

Відповідно до  Закону України «Про  дошкільну освіту» в   закладі  створено безпечні умови для розвитку, виховання та навчання дітей. У фойє закладу облаштовано постійно діючий осередок з безпеки життєдіяльності дошкільників.

            У 2018-2019 навчальному році  проводилась цілеспрямована робота з дітьми, батьками та працівниками ДНЗ щодо профілактики дорожньо-транспортного травматизму, виховання поважного ставлення до безпеки людини, вироблення навичок з дотримання правил поведінки на проїжджій частині  та  інформаційно-просвітницька робота  з питань безпеки життєдіяльності. В дошкільному начальному закладі (ясел-садку) комбінованого типу №3 «Дзвіночок» з 22 по 26 квітня 2019 р. було проведено Тиждень безпеки життєдіяльності дитини. В цей період оновлено матеріали куточків безпеки в групових приміщеннях та у фойє закладу. Проведено тематичні дні: «Дитина та природа», «Вогонь добрий, вогонь - злий», «Дитина серед людей», «Дитина та вулиця», «Здоров’я дитини». Протягом Тижня діти мали можливість отримати та закріпити нові знання за допомогою різних форм роботи: спостереження, розглядання картин та ілюстрацій, читання віршів, казок, організації рухливих, дидактичних та музично-ритмічних ігор, розігрування та моделювання небезпечних ситуацій, продуктивної діяльності, вікторин та естафет. Педагоги надавали перевагу таким формам роботи як довготривалі спостереження, ігри, уроки практичного життя. В рамках Тижня безпеки життєдіяльності з 23 квітня 2019 року проведено об’єктове навчальне тренування та екскурсію-огляд пожежної машини. Фото матеріали з розваги розміщено на ресурсі Facebook. Проте, навчально-дидактичний та ігровий матеріал з даного питання в групах дошкільного віку потребує поповнення та поновлення.

Інформація про діяльність колективу протягом навчального року висвітлювалась на сайті дошкільного закладу та у засобах масової інформації. У місцевій газеті «Нетішинський вісник»  №37 (1851) від 15 вересня 2019 року у рубриці «Батьки і діти» розміщено інформацію підготовлену завідувачем Л.Я.Михальчук та вихователем-методистом М.П.Шуберчук. Інформація про діяльність інструктора з фізкультури Чижаківської С.В.

У 2019 році дошкільний навчальний заклад отримав медаль 1-го ступеня за професійну активність педагогічного колективу згідно Всеукраїнського рейтингу «ІНТЕРНЕТ-ПОРТАЛУ РЕЙТИНГУ ОСВІТНІХ ЗАКЛАДІВ УКРАЇНИ».  Колектив навчального закладу нагороджено Подякою виконавчого комітету Нетішинської міської ради за наполегливу і самовіддану працю, професійну майстерність, високі досягнення у навчально-виховній діяльності, вагомий внесок у розвиток освіти міста та з нагоди 35-річчя дошкільного навчального закладу (ясел-садка) комбінованого типу №3 «Дзвіночок». Керівника закладу Михальчук Л.Я. нагороджено Почесною грамотою управління виконавчого комітету Нетішинської міської ради за високий професіоналізм, ефективну управлінську діяльність та особистий внесок у справу розвитку дошкільної освіти м.Нетішина.

Репортаж про урочистості з нагоди 35-річчя закладу «Ювілей ДНЗ №3» опубліковано на міському телебаченні «Лотел СКТБ».

Підсумовуючи вищесказане,  можна зробити висновок про те, що річний  план  роботи дошкільного навчального закладу (ясел-садка) комбінованого типу на 2018/2019 навчальний рік виконано на достатньому рівні. В планах на майбутнє: модернізація освітнього простору,  поглиблена робота щодо забезпечення умов формування звукової культури мовлення дітей, підвищення ефективності взаємодії з сім’ями вихованців, створення передумов поступового психологічно-комфортного переходу дитини від гри до навчання.

 Виходячи з вищезазначеного, рекомендувати:

1.Відзначити  належний рівень роботи вихователів Доктор В.І., Мандебури Н.В., Богуцької Н.В., Галус Л.А., Мовчанюк О.В, Прошиної О.К., Прядун С.П., Джури Л.П., Мороз Н.І., Шпак Н.З., Остап’юк Н.О., Музичук О.С., вчителя-логопеда Сімончук А.В., музичного керівника Казанцевої Н.В., інструктора з фізкультури Чижаківської С.В..

2.Педагогічним працівникам:

2.1. забезпечити  системну роботу з планування розваг, предметно-практичної діяльності, індивідуальної роботи та роботи з батьками, шляхом створення циклограми форм роботи на рік;

постійно

2.2. використовувати технічні засоби навчання з метою закріплення отриманих знань, осучаснення та  забезпечення інтегрованого підходу до організації занять в різних вікових групах;                                                                                                                                       постійно

2.3. забезпечити використання осучаснених форм роботи з батьками, таких як «круглі столи», диспути, радіогазети, туристичні походи, обмін досвідом родинного виховання, тренінги, спільні розваги та свята, вечори творчості;                                                                           постійно

2.3. опрацювати та використовувати Примірний перелік ігрового та навчально-дидактичного обладнання для закладів дошкільної освіти затверджений наказом  МОН України                                                 від 19 грудня 2019 року № 1633 забезпечення предметно-розвивального середовища в групі;                                                                                                                 

постійно

3.Шуберчук М.П., вихователю-методисту:

3.1. удосконалювати організацію та підтримання постійних зв’язків з освітніми установами, музеєм, громадськими, волонтерськими організаціями задля активної участі в громадсько-політичних акціях, відзначенні знаменних дат, пов’язаних з історією української державності;

3.2. систематично спонукати педагогів до самоосвіти через участь у фахових конкурсах різного рівня, підвищення професійної майстерності під час проведення методичних об’єднань;

3.3. здійснювати постійний контроль за станом планування і організації освітньої роботи з дітьми дошкільного віку педагогічними працівниками;                                                   постійно                                                               

 

 

Довідку складено Шуберчук М.П. 28.05.2019 р.

Навчальна евакуація

Download
Михальчук Л.Я., Шуберчук М.П. ПЕДАГОГІКА
Adobe Acrobat Document 1.1 MB

25.02.2019 року в приміщенні музичної зали ДНЗ №3 "Дзвіночок" пройшло засідання педагогічної ради-звітування педагогічних працівників, які атестуються у 2018-2019 н.р. 

До уваги атестаційної комісії та колег вихователь Музичук О.С. представила досвід роботи з використання дидактичних ігор, нетрадиційного малювання та шумових казок в роботі з дітьми раннього віку. Педагог Остап'юк Н.О. презентувала використання мнемотаблиць. Чижаківська С.В., інструктор з фізкультури, поділилася секретами впровадження методики М.Єфименка. Музичний керівник Казанцева Н.В. показала методику роботи з музичного виховання дітей дошкільного віку за блочно-тематичним плануванням. Сергеєва Л.М. розповіла про особливості навчання дітей читати вірші. Доктор В.І. довела до відома досвід роботи з батьками.

Анкетування педагогічних працівників

"Стилі педагогічного спілкування"

Квест для педагогів "Формування духовно-ціннісних орієнтирів дитини"

Виставка творчих сторінок за творами В.Сухомлинського 

Семінар "Сучасна дитина - яка вона"

Покоління Z (центеніали): “якщо є Google,то я всесильний”

Покоління Z, або Центеніали, з'явилося в часи великої глобалізації 1 та постмодернізму. Їхня характерна риса — з усіма сучасними техно- і логіями вони на «ти» ще з раннього дитинства. Серед представників покоління Z багато гіперактивних дітей. Вони зростають у світі можливостей, а от часу не вистачає. Вони адаптуються до необхідності швидко оцінювати й «просіювати» інформацію. У мобільних додатках і в інтернеті роблять закладки з цікавим для них контентом. «Зети» — інфантильні, орієнтовані на думку інших, мають кліпове мислення.

Цінності формуються у час розвитку цифрових технологій і науки, всесвітньої економічної, політичної і культурної інтеграції та уніфікації.

Нині покоління Z представлено в закладах дошкільної освіти педагогами-початківцями, молодими батьками та дітьми.

Цінності покоління Z тільки формуються. Їхня місія — розвалити все, що застаріло. Представники покоління віддані улюбленій справі й усе стратегічно прораховують.

«Зети» мають стійкий імунітет до реклами, тому не звертають на неї уваги.

Представники цього покоління не мають чітко визначеної життєвої позиції — їх не мотивують ані гроші, ані кар'єрне зростання. Вони не самостійні й потребують, аби хтось указував їм, чим вони мають займатися.

«Зети» — волелюбні, їх не можна примушувати до будь-чого. Адже вони ніколи не будуть робити те, чого не хочуть самі. Навіть у дошкільному віці їм важливо, аби до їхньої думки дослухалися. їм не подобається повертатися до однієї справи кілька разів, тому якщо вони прийняли рішення — воно остаточне.

У середовищі «зетів» немає дискримінації за національним, расовим або тендерним чинником. Вони толерантні, розуміють, що світ різноманітний, і поважають це.

Здоровий спосіб життя — їхнє життєве кредо. Вони майже не вживають алкогольних напоїв і не курять. Інформовані про секс і засоби контрацепції. Саме тому передбачають, що кількість підліткових вагітностей у майбутньому поволі спадатиме.

«Зети» цінують безпеку не лише в інтернеті, а й у реальному житті. Вони знають, що таке економічні кризи й теракти, хочуть убезпечити себе від зла, мріють про стабільність, спокій і добробут.

Серед «зетів» багато стартаперів. Більшість з них мріє займатися підприємництвом і знає, як досягти у ньому успіху.

Інформація, яку «зети» отримують у режимі онлайн, має ситуативний характер. їхній світогляд досить поверхневий, вони не отримують базових знань і навичок, оскільки не бачать сенсу в навчанні в університеті. Лише кожен другий «зет» хоче здобути вищу освіту. Проте 85% з них — додатково навчаються онлайн.

Більшість представників покоління Z любить дивитися, а не читати, тому віддасть перевагу інфографіці. Вони швидко засвоюють нові знання, великі обсяги інформації їм під силу. Здатні успішно виконувати кілька дій одночасно — наприклад, обмінюватися з кимось митєвими повідомленнями, готуватися до заняття з дітьми, переглядати інформацію в соцмережах або дивитися фільм.

«Зети» потребують реакції оточення на свої дії — негативної чи позитивної. Головне — це увага до їхньої особистості, вони просто «пожирачі» емоцій. їм не подобається працювати на майбутній результат, тому їм необхідна мотивація за кожне виконане завдання.

Усі завдання для «зетів» слід формулювати чітко та детально. Аби вони працювали результативно', потрібно давати їм творчі завдання, які цікавлять самих «зетів». їм складно зосередитися, щоб вивчити певний матеріал, тому доцільно часто змінювати види діяльності.

«Зети» — це діти інтернету та сучасних технологій, індивідуалісти. Вони не мали дитинства «у дворах», тому не командні гравці, їх треба цього навчити. Саме тому їм подобаються тусовки й ковор- кінги. Дієвим для них є інтердисциплінарний підхід, коли інтегровані різні напрями роботи.

«Зети» мають змогу миттєво отримати інформацію з будь-якої частини світу, тому не вважають наставника єдиним джерелом освіти. Для цього покоління він радше мудрий провідник у океані інформації.

Сучасні дошкільники — представники покоління Z. Науковці відзначили деякі особливості перебігу їхніх психічних процесів. Зокрема, вони запам'ятовують не саму інформацію, а шлях до неї. Науковці помітили негативні зміни в розвитку уваги — середня тривалість її концентрації значно зменшилася. Учені радять педагогам і батькам організовувати для дошкільників покоління Z можливість активно пізнавати довкілля — спостерігати, порівнювати, встановлювати предметні зв'язки тощо.

Відзначають також, що в таких дошкільників знижується рівень розвитку сюжетно-рольової гри, що призводить до недорозвитку вольової сфери дитини. Падає і рівень дитячої допитливості. Дитина — представник покоління Z може відчувати дискомфорт від дотиків. У неї знижується здатність співпереживати.

 

Останнім часом науковці говорять про проблему сенсорної депривацїї, тобто частковий чи повний вплив інформаційно-комунікаційних технологій на органи чуття і відчуття дітей. Занурюючись у мережу інтернет, діти отримують дедалі менше сенсорних сигналів із навколишнього світу. У них може притуплятися сприйняття запахів і звуків.

Пріоритетні напрямки роботи закладу у 2018-2019 н.р.

- розпочати роботу з реалізації діяльнісного підходу в організації освітнього процесу з дітьми дошкільного віку як важливої умови готовності старшого дошкільника до навчання в Новій українській школі;

-  оптимізувати роботу щодо розвитку мовлення дошкільників шляхом впровадження освітніх інновацій;

-  продовжувати забезпечувати успішну соціалізацію дитини, формування культурних і соціальних норм у дітей дошкільного віку шляхом взаємодії закладу дошкільної освіти з батьками вихованців на засадах педагогіки партнерства;

-  удосконалювати роботу, спрямовану на збереження здоров’я та забезпечення умов безпеки життєдіяльності дітей дошкільного віку.