РІВНІ ПРАВА - РІВНІ МОЖЛИВОСТІ
10 стресогенних чинників,
що впливають на психіку дитини
Аби надати повноцінну психологічну допомогу дітям, які опинилися у стресогенній ситуації, фахівці психологічної служби мають враховувати вплив стресогенних чинників
Стресогенний чинник — це будь-який чинник, сила впливу якого перевищує адаптивні реакції організму чи системи, але не такою мірою, щоб спричинити летальні наслідки. Вплив стресогенного чинника створює екстремальні умови для існування.
Американські психологи Діана та Луї Еверстайн (Diane and Louis Everstin) виокремили 10 стресогенних чинників, які впливають на психіку людини — учасника стресогенної ситуації.
Раптовість
Здебільшого війни чи техногенні катастрофи відбуваються несподівано. Сучасні технології дають людині змогу прогнозувати природні лиха — землетруси, повені, шторми. А також встановити їхню тривалість, характер, очікувані розміри, а відтак своєчасно вжити заходів безпеки. Утім, як протікатиме та чи та стресогенна ситуація, передбачити повною мірою неможливо.
Вплив чинника раптовості на дитину сильніший, аніж на дорослу людину. Так, приміром, несподіваний обстріл будинку тоді, коли дитина перебувала в туалеті, зумовив сильний стрес, який тривалий час не давав їй змоги повернутися до нормального способу життя і спокійного протікання фізіологічних процесів.
Відсутність подібного досвіду
Зазвичай люди не готові до нового негативного випробування, оскільки навіть повторювані стресогенні ситуації протікають по-різному. Нерідко людям доводиться вчитися переживати їх безпосередньо під час стресу.
Тривалість
Цей чинник важливий і доволі варіативний під час оцінювання його впливу на потерпілих.
Діти та дорослі, які живуть під час війни, потерпають не лише від бойових дій. Їхні наслідки примножує тривалість катастрофи. Опосередковану і тривалу дію спричиняють такі стресогенні ситуації:
· очікування обстрілів;
· нестача продуктів;
· перебування заради безпеки у підвалах;
· невідання і невпевненість щодо того, чи надійде підтримка та допомога.
Втрата контролю
Ніхто не в змозі контролювати події під час стресогенних ситуацій. Може сплинути чимало часу, перш ніж людина зможе контролювати буденні події свого життя. Якою б досвідченою і незалежною не була людина, якщо вона надовго втрачає контроль, то в неї може розвинутися вивчена безпорадність.
Горе та утрата
Через катастрофу люди можуть розлучитися з рідними чи втратити когось із близьких. Найгірше — очікувати новини про можливі нещастя. Крім того, потерпілі можуть лишитися своєї соціальної ролі й статусу. У разі тривалої стресогенної ситуації людина може зневіритися у тому, що вона зможе відновити втрачене.
Для дошкільників цей чинник варто враховувати і тоді, коли батьки розлучені. Адже у такому разі дитина теж втрачає одного з батьків — сім’я починає жити окремо, припиняє спілкуватися.
Постійні зміни
Нерідко наслідки катастрофи невідновні. У такому разі потерпілий може опинитися у цілком нових і ворожих для нього умовах. Втрата власного дому, звичного місця проживання, ритму і способу життя лише посилюють стресогенний вплив на дитину. Якщо на додачу до цього у нових умовах життя дорослі чи діти відчувають відкриту або приховану ворожість, неприйняття — «Понаїжджали», «Ледацюги! Тільки й знають, що відбирати наш хліб», — вони продовжують зазнавати стресогенного впливу. Таке негативне ставлення оточення спричиняє дезадаптацію та змушує людей повертатися до попереднього місця проживання, де вони не мають ані житла, ані роботи.
Експозиція смерті
Стресогенні ситуації можуть кардинально змінити картину світу дошкільника: для нього світ стає непередбачуваним та небезпечним. Повторювані зіткнення зі смертю можуть спричинити глибокі зміни на регуляторному рівні психіки. Окрім цього, близьке зіткнення зі смертю може зумовити тяжку екзистенційну кризу.
Моральна невпевненість
Потерпілий може опинитися у ситуації, коли йому слід прийняти рішення, які пов’язані з системою цінностей та здатні змінити життя, — кого рятувати, наскільки ризикувати, кого звинувачувати.
Так зване парадоксальне мислення дошкільників, призводить до того, що діти звинувачують себе у всіх неприємностях, які сталися з їхньою родиною. Якщо діти почуваються винними упродовж тривалого періоду, вони починають вважати себе поганими, що нерідко призводить до проявів аутоагресії, тобто самопокарання. Такі дошкільники можуть закушувати губи, гризти нігті, кусати себе, битися головою об предмети тощо.
Поведінка під час події
Під час стресогенної ситуації люди прагнуть мати найліпший вигляд, та вдається це не кожному. Те, що людина вчинила чи, навпаки, не вчинила під час катастрофи, ще тривалий час може переслідувати її навіть тоді, коли інші рани загояться.
Масштаб руйнувань
Потерпілі у катастрофі зазвичай вражені тим, як вона змінила їхнє звичне оточення і соціальну структуру.
Зміни культурних норм змушують людину або адаптуватися, або залишатися чужаком. Це своєю чергою посилює негативний емоційний вплив і призводить до соціальної дезадаптації. У такому разі переживання повторюються і спричиняють негативні наслідки.
За матеріалом Ольги Байер, доцента кафедри дошкільної освіти Запорізького ОІППО, канд. психол. наук
Казки – «ЧОЛОВІЧІ» «ЖІНОЧІ»
ЧАСТИНА ПЕРША
«ЧОЛОВІЧІ» КАЗКИ
Дуже часто нас запитують, які казки читати дівчаткам, а які – хлопчикам. Звичайно, і дівчаткам, і хлопчикам потрібно читати найрізноманітніші казки. Оголосити певні казки «чоловічими» і не читати
їх дівчаткам, чи навпаки, було б дивно.
У гендерному (статевому) відношенні всі казки, міфи, легенди, притчі можна умовно розділити на три групи:
«чоловічі»: головний герой — чоловічий персонаж (до таких казок можна віднести всі міфи й легенди про героїв, а також казки, головні герої яких належать до чоловічої статі);
«жіночі»: головна героїня (або героїні) — персонаж жіночої статі;
«змішані»: є два головних герої обох статей.
Сюжет «чоловічих» і «жіночих» казок побудований таким чином, щоб герой (або героїня) самостійно розібралися з виникаючими труднощами й винесли певний урок для себе. Сюжет же «змішаних» казок, у
яких діють антропоморфні герої, обов’язково завершується возз’єднанням героя й героїні, весіллям.
Тобто «чоловічі» казки відбивають чоловічі стратегії поведінки, ставлення до життя, уроки, а «жіночі» – відповідно, жіночі. «Змішані» ж казки оповідають про взаємини й взаємовплив мужності й
жіночності і їхній гармонізації.
Тому для нас важливі всі три групи казок. Усвідомлення себе як чоловіка або жінки є предтечею гармонічного поєднання у майбутньому.
Найпопулярнішими казками для хлопчиків є «Троє поросят» і «Колобок». У них виявлений найважливіший для чоловіка архетип Боротьби. Причому якщо в «Трьох поросятах» показаний успішний сценарій
перемоги над переважаючим силою супротивником, то в «Колобкові» (де додатково актуалізований архетип Дороги) міститься важливе попередження про те, при яких умовах можна потерпіти поразку.
Фактично на цих немудрих історіях можна пояснити хлопчикові типологію супротивника, кращі сценарії боротьби з ним. У протистоянні з одним супротивником потрібна сила, з іншим – блеф, із третім –
обережність і передбачливість, із четвертим – хитрість, з п’ятим – надійна команда й т.д.
Казка про братів-поросят, незважаючи на гадану простоту, містить три важливі для хлопчика ідеї.
По-перше, співставлення принципів задоволення й реальності. Ніф-ніф і Нуф-Нуф уміють радіти життю, насолоджуватися моментом, знаходити радість у дріб’язках. Наф-наф володіє
здоровою прагматичністю. Для хлопчика, чоловіка важливо знайти всередині себе оптимальне співставлення принципів задоволення й реальності, гнучко визначити міру відповідно до поточного
моменту.
По-друге, подання про ворога й безпеку.
Історично чоловік несе функцію захисника. Здатність збирати інформацію про ворога, будувати стратегію боротьби з ним або захисту від нього надзвичайно важлива для формування мужності. Джерело
безтурботності Ніф-Ніфа й Нуф-Нуфа не в прагненні гуляти й веселитися, а в неправильному підході до збору інформації про ворога. І ця обставина характеризує їх як поганих стратегів. Але от
питання: як збирав інформацію про Вовка Наф-Наф? Він приймав на віру слова старших або провів власне розслідування? У кожному разі, знаючи супротивника, він забезпечив власну безпеку. Отже, у
казці міститься важлива для чоловіка інформація: перш ніж розслаблюватися, забезпеч безпеку.
По-третє, стратегія боротьби з ворогом. Як боролися з Вовком поросята? Вони тікали. Чи призвело це до успіху? Ні, втеча розохотила Вовка. Висновок напрошується сам собою: втеча
від супротивника неефективна в тих випадках, коли ворогом є Вовк. Супротивник такого типу навряд чи піде на угоду, він не заспокоїться, поки не буде повалений або не побачить, що йому протистоїть
могутніша сила. Що це дає нашим поросятам? У них є варіанти: або вбити Вовка, або звернутися по допомогу до більше сильного (наприклад, Ведмедя). Вони вибирають перший шлях і придумують хитрий
план. Виходить, що казка символічно транслює хлопчикові знання стратегії й тактики успішної боротьби із супротивником. Міцний притулок, об’єднання сил, фактор удачі, використання власної переваги
й слабких сторін супротивника – ось запорука їх успіху. Усе, що хлопчик запам’ятовує в дитинстві, накладає відбиток на його доросле життя. Всі ранні знання про життя «упаковуються» у якісь
моделі, за допомогою яких можна пояснити світ. І в першу чергу хлопчик виділяє ті моделі поводження, що допомагають досягти успіху. Якщо він бачить, що перемагає найсильніший, а над слабким
потішаються, він буде намагатися «качати м’язи». Якщо він бачить, що перемагають хитрі, він буде вдосконалювати своє мистецтво обману. Якщо він бачить, що лідируюче положення займає розумний, він
буде прагнути розвивати власні інтелектуальні потенціали. Прагнення довести всім і самому собі свою мужність, право на існування зумовлено архаїчною природою чоловічого початку. Хлопчик бачить,
як поводяться люди довкола нього, відзначає, успішні вони чи ні, аналізує, прагне пояснити причини невдач і успіхів. Прекрасно, якщо поруч із ним будуть досвідчені наставники, які розкажуть
(використовуючи історії, міфи, легенди й казки) про стратегії досягнення успіху, про типи супротивників і специфіку боротьби з ними, про те, як знаходити міру в задоволеннях і повинностях. Тоді в
хлопчика буде сформована «бібліотека» моделей успішного поводження.
Тому в процесі розвитку й виховання хлопчика важливо показати йому якнайбільше «чоловічих» моделей. Хлопчики й самі їх жадібно вбирають: дивляться бойовиків (сучасні «чоловічі» казки), займаються
спортом, тягнуться до пізнання «чоловічих» форм проведення дозвілля. Вони прагнуть спробувати свої сили й створюють ситуації загрози власному життю. Чоловічий початок цілеспрямовано вимагає
ризику, перевірки власних сил, сфери додаткової активності, пригод.
Для хлопчика важливо мати всі атрибути соціального успіху:
прийняття з боку однолітків;
бажано займати, якщо не лідируюче, те помітне положення;
мати успіх у дівчаток;
мати гроші й власну територію.
Завдання психолога, вихователя, педагога й батьків – розповісти про конструктивні засоби досягнення цих благ. Тут на допомогу приходить обговорення «чоловічих» казок. Причому для хлопчика
цінність казкової історії стає очевидної тоді, коли він бачить її прикладне значення. Тому психологові, педагогові, вихователеві часто доводиться в роботі із хлопчиками інтерпретувати казки, міфи
й легенди із прагматичної сторони, виділяючи стратегії успіху й співвідносячи їх з реальністю.
ЧАСТИНА ДРУГА
КАЗКОТЕРАПІЯ ДЛЯ ЖІНОК, МАЛЕНЬКИХ І ВЕЛИКИХ
Давним-давно наші мудрі предки розділяли методи виховання дівчаток і хлопчиків. У хлопчиків розвивали
мужність, а в дівчат – жіночність. Найбільш популярними «жіночими» казками є «Червона Шапочка», «Маша й Ведмідь», «Крихітка-Хаврошечка», Попелюшка» і 3m. Якщо в «чоловічих» казках не завжди
присутні жіночі образи, то в усіх «жіночих» казках обов’язково є чоловічий персонаж. Героїні доводиться або будувати з ним стосунки, вступаючи в боротьбу («Червона Шапочка», «Маша й Ведмідь»),
або вона готує себе до щасливого шлюбу («Крихітка-Хаврошечка», «Морозко», «Попелюшка»). Мрії, дії жіночих героїнь обов’язково звернені до чоловіка (за винятком, мабуть, міфологічних амазонок). Це
не дивно. Принципи Любові, продовження роду, основні для жінки, не можуть бути реалізовані без участі чоловіка. Фактично всі „жіночі” казки допомагають дівчинці осягнути зміст жіночності й
таємницю, варіації взаємин із чоловіком.
Почнемо з того, що майже в кожній «жіночій» казці є певний набір завдань для героїні.
По-перше, вона повинна перебрати перемішане насіння (мак, просо, сочевицю, горох і т.д.). По-друге, прибратися в будинку або виконати завдання, що вимагає від неї хитрості, кмітливості, а не
застосування фізичної сили. Ми знаємо, що в цих простих завданнях насправді зашифровані основні жіночі навички, тож можемо послідовно розібратися в їх символізмі.
Що ж означає перебір насіння? Тут має місце тонкий символізм жіночої вибірковості. Одним з найважливіших завдань жінки в давнину був вибір гідного партнера, здатного дати здорове, сильне насіння
для продовження роду. Жінка повинна була перебрати безліч чоловіків, інакше кажучи, «безліч насіння», щоб вибрати найкращого. Тому тонкий символічний зміст, урок першого завдання героїні такий:
перебираючи насіння, вибирай гідного, вибирай кращого.
Що нам дає це знання для процесу виховання дівчинки? Дуже багато чого. Перше, чому мама, вихователька, педагог повинні вчити дівчинку, це вмінню вибирати для себе КРАЩЕ. А вибір кращого тісно
зв’язаний з умінням слухати себе.
Отже, мудра мама говорить доньці: „Ти найкрасивіша, твоє добре серце б’ється рівно й спокійно. Ти ростеш і радуєш своєю посмішкою увесь світ. Моя маленька принцеса, у тебе досить сил, щоб бути
щасливою, любити й бути коханою. Все, що задумаєш ти з любов’ю, обов’язково здійсниться. А горе-біда обійдуть тебе стороною. А якщо й трапляться над твоєю головою дощ і гроза, вся Природа, увесь
навколишній світ простягне тобі руку допомоги. Приймай допомогу з любов’ю, цим ти віддячиш своїх дарувальників. Моя маленька принцеса, я й увесь світ любимо тебе. Прийде час, ти станеш дарувати
свою любов і тим, хто буде дорогий твоєму серцю. Не бійся любити, чим більше ти віддаєш, тим більше одержуєш натомість. Слухай своє серце, і воно підкаже тобі того, хто повинен бути поруч із
тобою. Це буде гідний, люблячий тебе й відданий тобі чоловік. Ти обов’язково вибереш його серед безлічі інших. Як, перебираючи крупу, ти відокремлюєш брудні, чорні, негарні крупинки від гарних,
так ти вибереш тих, хто гідний бути поруч із тобою. Моя маленька дівчинка, ти народжена для того, щоб бути щасливою”.
Символізм другого жіночого уроку (прибирання будинку) – це здатність жінки створювати навколо себе комфортне середовище, де б вона відчувала себе захищеною. Середовище, у якій її Сила не витікає,
а множиться. У більш пізніх переказах відомих казок («Попелюшка», «Білосніжка» і ін.) розповідається про те, що героїня всі роботи у домі робить сама. Фактично більш пізні, перекручені, перекази
казок передають дівчинці ідею про неминучість домашньої праці, майже «до сьомого поту». Одначе, в більшості «неспотворених» дидактичних переказів казок героїня мало що робить сама, своїми руками.
Їй допомагає увесь навколишній світ: починаючи від « бабок-няньок» і закінчуючи мурашками.
Це не виходить, що насправді дівчинка повинна бути ледаркою, зовсім ні. Тонкий урок казкового прибирання будинку полягає в іншому. Дівчинка повинна навчитися створювати навколо себе комфортне
середовище, а також приймати допомогу. Необхідно допомогти дівчинці розвинути в собі уміння відчувати комфортний гармонічний стан на всіх рівнях: фізичному, емоційному, ментальному та
духовному.
Тому замість слів: «Негайно збери свої іграшки!» або «Приберися, нарешті, у своїй кімнаті!», мудра мати, вихователька, педагог говорить зовсім інші слова. Наприклад, такі: «Сонечко, присядь,
прислухайся до себе. Хіба тобі зручно й приємно перебувати в кімнаті, де розкидані речі й іграшки? Хіба ти почуваєш себе справжньою господинею, коли навколо тебе бруд і все лежить некрасиво, не
на своїх місцях? Ти така гарна, і краса повинна оточувати тебе. Давай разом зробимо так, щоб навколо було красиво. А потім поступово ти навчишся це робити сама. Повір, усе, що усередині, те й
зовні. Нехай твоя краса, як у дзеркалі, відіб’ється й у твоїй кімнаті».
Ми розглянули тільки два жіночих уроки, хоча їх значно більше. Здається, що вони прості по суті. Але виявляється, для того щоб розвити в собі ці жіночі якості, потрібна більш внутрішня зовнішня
робота.
Звичайно, ви можете запитати, а навіщо дівчинці потрібно вчитися вибирати краще для себе? Навіщо потрібно вчитися створювати навколо себе комфортне середовище? Ми, казкотерапевти, відповідаємо:
щоб не розплескати, підтримувати, почувати, приймати, дарувати енергію Любові.
Саме Любов є основою Жіночності. «...Часто бачу жінок, які вихлюпують свою любов на чоловіків, які ними навіть не захоплені... І божественна любов раз за разом перетворюється в чорний біль. Тоді
жінки, щоб жити далі, роблять собі «заморозку» серця й називають це «досвідченістю», – говорить письменник С. Селіхов.
Саме ця «заморозка серця» є причиною появи на соціальній арені «багатотиражної» «помилкової» жінки. За великим рахунком, саме «заморозка серця» є причиною звертання жінки до психолога. Проблеми з
дитиною, з коханим, із близькими родичами, з партнерами по бізнесі – все це соціальні прояви жіночої міфологеми Холодного Серця. Образ «Сніжної Корольови» поступово перетворюється в соціальний
еталон, чи ледве не у вимогу до жінки.
Які ж «інструменти» для «заморозки»? Можна виділити чотири основних інструменти.
По-перше, це культивування прагматичних цінностей в ущерб цінності Любові. Дівчинку побічно (а іноді й прямо) навчають використовувати інших людей, особливо чоловіків, з метою
забезпечення собі кращого життя. Фактично це навчання витонченим маніпуляціям, обману. Використовуючи маніпулятивні технології, жінка може досить швидко зробити кар’єру, поліпшити матеріальний
стан. Але вона не знаходить спокою всередині себе, тому що не почуває Любові. Досить згадати «Казку про рибалку й рибку» і побачити, що жіноча маніпуляція, хоч і дає матеріальні блага, не дає
задоволеності й гармонії.
Другий інструмент для «заморозки серця» – це страх. Страх бути відкинутої, страх нерозділеної любові, страх зрадництва, страх самітності. Жіночі страхи багатоликі, і якщо
жінка не буде з ними боротися, не навчиться розуміти їх джерело, у її серце замість любові поселяться страх і заздрість.
Третій інструмент для «заморозки серця» – це підміна почуття Любові об’єктом любові. У жіночій свідомості отримав досить широке поширення міф про те, що джерелом любові є
зовнішній об’єкт. В основному чоловік. Принц поцілує Сплячу Красуню, і вона прокинеться, полюбить. Поява чоловіка, його дії по відношенню до жінки є основними умовами для виникнення Любові. І це
– трагічна помилка.
Жіночність – це величезний резервуар Любові. Поява зовнішніх значимих об’єктів – чоловіка, дитини, близьких людей, тварин – придає Любові напрямок, прискорення, особливе забарвлення, емоційну
насиченість. З появою значимого об’єкта переживання Любові всередині жінки загострюється. Загострення схоже на символічне пробудження Сплячої Красуні. От це загострення й сприймається за саму
Любов. Тепер значимий сприймається як носій Любові. Всі прекрасні переживання Любові зв’язуються лише з ним. Так відбувається підміна: як джерело Любові сприймається не внутрішнє відчуття
жіночності, а чоловік (або дитина, батько, свійська тварина, предмет та ін.). Жінці здається, що з відходом джерела піде й Любов. Вона очікує від свого «джерела Любові» сталості, а також дій,
спрямованих на підтримку Любові. Ця помилка жінки призводить до того, що вона обов’язково розчарується в зовнішньому джерелі Любові, особливо якщо це зовнішнє джерело, об’єкт Любові –
чоловік.
Четвертий інструмент для «заморозки серця» – це культивування у внутрішньому просторі болю, образи й провини. На жаль (або на щастя?), у житті жінки багато чого складається
не так гладко, як їй мріється. Як реакція на обмануті очікування з’являються біль і образа. І багато хто звикає до переживання образи й болю. З іншого боку, від жінки навколишні часто вимагають
занадто багато: і любові, і уваги, і успіхів, і правильних вчинків. Але нормальна дівчинка, дівчина, жінка не завжди може впоратися з обсягом зобов’язань і повинностей. І тоді батьки, учителі,
чоловіки, діти, колеги по роботі – словом, увесь світ робить все можливе для «процвітання» у внутрішньому просторі жінки почуття провини. І вона до цього теж звикає. А звички, як відомо, стійкі.
І приходить момент, коли жінка, якщо не відчує хоча б раз у день образу, біль або провину, уже не відчуває, що живе. Вона стає не джерелом Любові, а джерелом болю, образи й провини для інших
людей.
Як же зберегти своє серце живим і повним Любові? Як не перетворитися в Сніжну Королеву? Як розповісти дівчинці, дівчині, жінці про її унікальний жіночий шлях? Для цього, на щастя, написано багато
добрих (терапевтичних) казок.
Акція "Долоньки не для биття, а для..."
Корисні посилання щодо допомоги та підтримки в ситуаціях
насильства, торгівлі людьми, складних життєвих обставин
1. Національна «гаряча лінія» для дітей та молоді: 0 800 500 225 або 116
111 (безкоштовно зі стаціонарного та мобільного телефонів, анонімно),
Messenger @childhotline.ukraine,
Instagram @childhotline_ua,
Telegram @CHL116111.
2. Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства,
торгівлі людьми та гендерної дискримінації: 0 800 500 335 або 116 123 з мобільних
або стаціонарних телефонів цілодобово (безкоштовно, анонімно, конфіденційно).
3. Поліція: 102.
4. Центр надання безоплатної правової допомоги: 0 800 213 103.
5. Анонімний онлайн-щоденник «Тільки нікому не кажи» дає можливість
написати листа тому, з ким складно поділитися своїми переживаннями в
реальному житті про булінг у школі, нерозділене кохання чи непорозуміння з
батьками (https://secrets.1plus1.ua/).
6. Перша національна лінія довіри для попередження суїциду: 73 33.
7. Екстрена психологічна допомога при Кризовому Центрі медико-
психологічної допомоги: (068) 770 37 70, (099) 632 18 18, (093) 609 30 03.
8. «Лiнiя допомоги»: (067) 975 76 76, (066) 975 76 76, (093) 975 76 76.
9. Лінія психологічної допомоги для учасників АТО та членів їх сімей: 0
800 505 085.
10. Служба медико-психологічної допомоги та профілактики гострих
кризових станів: (044) 456 17 02, (044) 456 17 25.
11. Національна урядова «гаряча лінія» для постраждалих від домашнього
насильства – 15 47.
12. «Гаряча лінія» Уповноваженого Президента України з прав дитини:
(044) 255 76 75.
13. Освітній омбудсмен України: (095) 143 87 26 (ez@eo.gov.ua,
https://eo.gov.ua/).
14. «Гаряча лінія» психологічної допомоги та протидії насильству
(https://www.unicef.org/ukraine/stories/hot-lines).
15. Національна «гаряча лінія» з питань наркозалежності та
ЗПТ: 0 800 507 727.
16. Анонімні консультації на сайтах teensLIVE (від фахівців клінік, дружніх
до молоді), supportME (від фахівців).
17. Уповноважений Президента України з прав дитини (044) 255 76 75.
18. Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування
мігрантів: 0-800-505-501 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів), 527
(безкоштовно з номерів мобільних операторів України пн. – пт. з 10:00 до 21:00,
сб. з 10:00 до 18:00).
19. Гаряча лінія Міністерства закордонних справ України для громадян
України, які опинилися в надзвичайних ситуаціях за кордоном: (044) 238 16 57.
20. Департамент боротьби зі злочинами, що пов’язані з торгівлею людьми
Національної поліції України: (044) 374 37 85 (пн. - сб. з 09:00 до 18:00).
21. Гаряча лінія емоційної підтримки Міжнародної організації з міграції: 0
800 211 444.
22. Гаряча лінія з профілактики суїцидів (https://lifelineukraine.com/).
23. Гаряча лінія професійної підтримки «Стоп паніка» безкоштовний
багатоканальний номер: 0800 50 18 92.
24. Платформа «Мені здається» (https://nachasi.com/2021/02/05/platform-it-
seems-to-me/).
25. Платформа «Розкажи мені» (https://tellme.com.ua/).
26. Канал психологічної підтримки «ПОРУЧ» для підлітків та молоді
(https://t.me/poruch_me).
27. В рамках роботи платформи СпівДія та Співдія хаб функціонує напрям
безкоштовної психологічної підтримки онлайн і офлайн
(https://airtable.com/shrfgyZ1ko5UYxR9r).
28. За підтримки Національної психологічної асоціації психологи-
волонтери створили центр психологічної підтримки «Як ти?» (безкоштовно, у
будь-який час доби) (https://bit.ly/3QLUdwO).
29. Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ) відкрив гарячу лінію,
за якою можна звернутися за підтримкою: 0-800-300-155 (дзвінки безкоштовні).
30. Довідник психологічної підтримки в умовах війни допоможе знайти
відповіді на питання: як боротися з перевтомою, панікою, тривогою, апатією; як
зберегти близькі стосунки та позбутися почуття провини (https://bit.ly/3OzJm6Z).
31. Телеграм-канал «підтримай дитину» створено з турботою про батьків і
дітей (https://t.me/s/pidtrumaidutuny).
32. Онлайн-платформа «Аврора»: консультування постраждалих від
насильства, зокрема сексуального, доступу до якісної дистанційної допомоги у
будь-якому куточку України та за кордоном, достатньо лише заповнити заявку на
сайті «Розірви коло» у розділі «Психотерапевтична допомога»
(https://rozirvykolo.org/mental-support/).
33. Безкоштовна психологічна підтримка для кожного, хто відчуває у цьому
потребу: УкрЄдність (https://ukr-ednist.com.ua/).
34. Група психологічної підтримки «Разом» (https://razom.live/).
35. Гаряча лінія кризової допомоги та підтримки від Українського
ветеранського фонду (УВФ): +38 (067) 400 46 60 (пн. - нд. з 10:00 до 20:00), сайт
Фонду (https://veteranfund.com.ua/).
Корисні посилання щодо допомоги у разі кібербулінгу
1. Національна «гаряча лінія» для дітей та молоді за номерами: 0 800 500 225
або 116 111.
2. Поліція (кіберполіція) за номером 102 (повідомити про кібербулінг).
3. Чат-бот Stop Sexting (якщо шантажують в Інтернеті і вимагають контент
сексуального характеру).
4. Youtube.com/Stop Sexting Ukraine.
5. Інтернет-платформа «Бийся як дівчина»
(https://www.instagram.com/flg_ua/).
6. База даних жіночих організацій (http://portal.uwf.org.ua/).
7. Організація ЮрФем (доступна та якісна правова допомога в Україні)
(http://jurfem.com.ua/en/home-page-2/).
8. Організація Teenergizer – консультації за принципом «рівний-рівному»
або з психологом безкоштовно і конфіденційно
(https://teenergizer.org/consultations).
9. Урядова консультаційна лінія з питань безпеки дітей в Інтернеті: 15 45
(далі обрати «3»).
Куди потрібно звертатися за допомогою тим, хто перебуває за кордоном
1. Дитяча гаряча лінія 116 111 (безкоштовно зі стаціонарного та мобільного,
анонімно, консультації українською мовою). Лінія працює в країнах: Естонія,
Данія, Кіпр, Азербайджан, Іспанія, Словаччина, Словенія, Сербія, Румуні,
Португалія, Польща, Молдова, Мальта, Литва, Латвія, Угорщина, Фінляндія,
Чехія, Болгарія, Хорватія, Албанія.
2. Національна гаряча лінія для дітей та молоді, яка працює в Україні, через
соціальні мережі (конфіденційно, цілодобово). Інстаграм: childhotline_ua;
телеграм: CHL116111; фейсбук: @childhotline.ukraine
3. Поліція, за єдиним номером служби екстреної допомоги: 112 (для країн
Європейського Союзу: Австрійська Республіка, Королівство Бельгія, Республіка
Болгарія, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Грецька
Республіка, Королівство Данія, Республіка Естонія, Республіка Ірландія,
Королівство Іспанія, Італійська Республіка, Республіка Кіпр, Латвійська
Республіка, Литовська Республіка, Велике Герцогство Люксембург, Республіка
Мальта, Королівство Нідерландів, Федеративна Республіка Німеччина, Республіка
Польща, Португальська Республіка, Румунія, Республіка Словаччина, Республіка
Словенія, Республіка Угорщина, Фінляндська Республіка, Французька Республіка,
Республіка Хорватія, Чеська Республіка, Королівство Швеція.)
«Проєкт «Безбар’єрність»
Матеріали про проєкт можна завантажити за посиланням https://bf.in.ua/
Нормативно-правове забезпечення інклюзивної освіти
«Порядок комплектування інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах», затверджений постановою КМУ від 06.02.2015 р. № 104/52;
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0224-15#Text
«Порядок організації діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти»,
затверджений постановою КМУ від 10.04.2019 р. № 530 (зі змінами)
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-2019-%D0%BF#Text
Наказ МОНУ від 08.06.2018 № 609 «Про затвердження Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти»
https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0609729-18#Text
Постанова Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2019 р. N 530 «Про затвердження Порядку організації діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти» (зі змінами)
Постанова Кабінету Міністрів України від 14.02.2017 № 88 «Про порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами»
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/88-2017-%D0%BF#Text
Лист МОН молодьспорту України від 25.09.2012 № 1/9-675 «Щодо посадових обов’язків асистента вчителя»;
https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v-675736-12#Text
Постанова КМУ від 12 липня 2017 р. № 545 «Про затвердження Положення про інклюзивно-ресурсний центр» (зі змінами)
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/765-2021-%D0%BF#Text
Корекційне обладнання відповідно до Типового переліку допоміжних засобів для навчання(спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку) осіб з особливими освітніми потребами, які навчаються в закладах освіти, затвердженого наказом МОНУ від 23.04.2018 р. № 414 (із внесенням змін від 16.10.2020 р. № 1281)
https://elizlabs.com.ua/assets/files/scan0153.pdf
