ВЧИТЕЛЬ-ЛОГОПЕД
НАДАННЯ КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИТКОВИХ ПОСЛУГ ЩОДО ВИПРАВЛЕННЯ НЕДОЛІКІВ МОВЛЕННЯ У ДІТЕЙ
ЛОГОПЕДИЧНИЙ МАСАЖ
Логопедичний масаж – активний метод механічного впливу, який змінює стан м'язів, нервів, кровоносних судин і тканин периферичного мовного апарату. Логопедичний масаж являє собою одну з логопедичних технік, що сприяють нормалізації вимовної сторони мовлення і емоційного стану осіб, які страждають мовними порушеннями. Масаж використовується при дизартрії (є порушення тонусу м'язів), в тому числі і її стертих форм, заїкання, а також порушення голосу.
Масаж надає сприятливий фізіологічний вплив на організм, покращує секреторну функцію шкіри, активізує її лімфо- та кровообіг. А отже, покращує її живлення, підвищує обмінні процеси. Під впливом масажу капіляри розширюються, збільшується газообмін між кров'ю і тканинами (киснева терапія тканин). Ритмічні масажні рухи полегшують просування крові по артеріях, прискорюють відтік венозної крові. Масаж надає рефлекторну дію на всю лімфатичну систему, покращуючи функцію лімфатичних судин. Істотно змінюється під впливом масажу стан м'язової системи. В першу чергу підвищуються еластичність м'язових волокон, сила і обсяг їх скоротливої функції, працездатність м'язів, відновлюється їх активність після навантаження.
Диференційоване застосування різних прийомів масажу дозволяє знизити тонус при спастичності м'язів, і навпаки, підвищити його при млявих парезах артикуляційної мускулатури. Це допомагає формуванню і здійсненню активних довільних, координованих рухів органів артикуляції. Між силою впливу при масажі і відповідною реакцією організму існує складна залежність. При легкому, повільному погладжуванні знижується збудливість масажованих тканин. Таким чином, логопедичний масаж надає загальний позитивний вплив на організм в цілому, викликаючи сприятливі зміни в нервовій і м'язових системах, що грають основну роль в мовноруховому процесі. Основними завданнями логопедичного масажу є:
ü нормалізація тонусу м'язів артикуляційного апарату (у більш важких випадках – зменшення ступеня прояву рухових дефектів артикуляційної мускулатури: спастичного парезу, гіперкінезів, атаксії, синкинезії);
ü активізація тих груп м'язів периферичного мовного апарату, у яких була недостатня скоротлива здатність (або включення в процес артикулювання нових груп м'язів, до цього бездіяльних);
ü стимуляція пропріоцептивних відчуттів;
ü підготовка умов до формування довільних, координованих рухів органів артикуляції;
ü зменшення гіперсалівації;
ü зміцнення глоткового рефлексу;
ü афферентація в мовні зони кори головного мозку (для стимуляції мовного розвитку при затримці формування мовлення).
Протипоказами для проведення масажу є інфекційні захворювання (у тому числі ГРВІ, грип), захворювання шкіри, герпес на губі, стоматит, кон'юнктивіт. З великою обережністю слід застосовувати масаж у дітей з эписиндромом (судоми), особливо, якщо дитина плаче, кричить, виривається з рук, у нього «синіє» носогубний трикутник або відзначається тремор підборіддя.
Застосування логопедичного масажу дозволяє значно скоротити час корекційної роботи, особливо над формуванням вимовної сторони мови. Завдяки використанню цього методу механічного впливу, який призводить до поступової нормалізації м'язового тонусу, формування нормативного вимовляння звуків може відбуватися в ряді випадків спонтанно. У тому разі, якщо дитина має виражену неврологічну симптоматику (яка присутня при дизартрії), тільки використання логопедичного масажу, особливо на початкових стадіях корекційної роботи, може забезпечити позитивний ефект. Таким чином, логопедичний масаж надає загальний позитивний вплив на організм в цілому, викликаючи сприятливі зміни в нервовій і м'язовій системах, що грають основну роль в мовноруховому процесі.
(за матеріалами логопедичного фестивалю (30 січня 2019 року, м. Суми) ЛОГОФЕСТ – 2019 31)
Із сайту ЛОГОСВІТ
Методичний аспект логопедичної роботи
1. Планування роботи з дітьми молодшого віку із ЗНМ здійснюється за програмно-методичним комплексом Ю.В. Рібцун «Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей молодшого дошкільного віку із ЗНМ.» Рекомендованим Міністерством освіти і науки України (Лист №1 /11 – 9371 від 11.10.2010 р.) та методичними рекомендаціями “Організація корекційно-відновлювальної роботи з дітьми молодшого віку із ЗНМ”, затвердженими навчально-методичною радою МК Пр.№4 від 16.09.09.
Організація логопедичних занять
Комплектація груп здійснюється відповідно до віку дітей (3 – 4 роки).
Наповнюваність логопедичних груп для дітей четвертого року життя із ЗНМ складає 8 – 10 осіб.
Тривалість перебування молодших дошкільників із ЗНМ у ДНЗ компенсуючого типу для дітей із ТПМ встановлюється ПМПК в залежності від мети: вивчення чи проведення цілеспрямованої корекційно-розвивальної роботи з урахуванням рівня мовленнєвого недорозвитку.
У перші два тижні вересня вчителем-логопедом здійснюється діагностика стану сформованості мовленнєвих та немовленнєвих процесів у молодших дошкільників із ЗНМ, заповнюється мовленнєва картка.
Основною формою корекційно-виховної роботи є логопедичне заняття, яке сприяє цілісному розвитку всіх компонентів мовленнєвої системи. Корекційно-розвивальні заняття (як підгрупові, так і індивідуальні) проводяться 5 разів на тиждень, за розкладом, складеним учителем-логопедом з урахуванням музичних, фізкультурних занять та занять вихователів і затвердженим завідувачем ДНЗ. Кількість, та види підгрупових занять добираються вчителем-логопедом самостійно в залежності від психофізичних можливостей дітей.
Навчання дітей четвертого року життя із ЗНМ можна умовно поділити на три періоди:
I період — вересень, жовтень, листопад;
II період — грудень, січень, лютий;
III період — березень, квітень, травень (червень).
Підгрупові заняття проводяться з 3 – 4 особами.
Тривалість підгрупових занять складає 10-15 хв. і містить 2-3 завдання тривалістю по 4-5 хв. Підгрупи комплектуються як за рівнем недорозвитку мовлення, так і за ступенем психофізичного розвитку в залежності від завдань різних етапів навчання. Склад підгруп протягом року може змінюватись (перекомплектовуватись) в залежності від конкретних завдань, мети того чи іншого періоду навчання та індивідуальної успішності кожної дитини.
Тривалість індивідуальних занять не повинна перевищувати 10 хв. Особливо на початкових етапах роботи вчителю-логопеду корисно замінювати індивідуальні заняття живим спілкуванням з дітьми, брати участь в організації та проведенні режимних моментів, прогулянок шляхом розучування рухливих ігор з мовленнєвими завданнями, що сприяє швидшому встановленню контакту з дошкільниками, налагодженню довірливих стосунків з кожною дитиною зокрема. На подальших етапах навчання індивідуальні заняття проводяться з метою уточнення вимови звуків раннього онтогенезу, вироблення правильних артикуляцій і постановки звуків.
2. Планування роботи з дітьми середнього віку із ЗНМ здійснюється за програмно-методичним комплексом Л.І. Трофименко «Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей середнього дошкільного віку із ЗНМ» Схвалено Міністерством освіти і науки України для використання в навчально-виховному процесі.(Лист МОН України №1 /11- 42 від 11 січня 2007 р.)
Організація логопедичних занять
Подолання мовленнєвих порушень у дітей із загальним недорозвитком мовлення ІІ-Ш рівня п’ятого року життя відбувається в рамках корекційного навчання у середній групі спеціального дошкільного закладу, яке розраховане на 1 навчальний рік.
Логопедичні заняття є основною формою корекційного навчання і призначаються для систематичного формування та розвитку та корекції всіх компонентів мовленнєвої системи.
Перші два тижні вересня відводяться на логопедичне обстеження.
Корекційні заняття проводяться 5 разів на тиждень (щоденно) за розкладом, який складає логопед з урахуванням занять інших педагогів дитячого закладу. На логопедичні підгрупові заняття відводиться 20-25 хв. у першій половині дня. Логопед комплектує групи за принципом однорідності рівня мовленнєвого порушення та структури мовленнєвого дефекту.
Рекомендована кількість дітей у підгрупах – 3-5 осіб.
Логопед проводить 4 підгрупові заняття на тиждень з розвитку лексики, граматики, зв’язного мовлення та з розвитку фонетико-фонематичної сторони мовлення. Останні виносяться окремо з огляду на те, що відбір дітей для цих занять відбувається не тільки за рівнем мовленнєвого розвитку, а й за станом сформованості фонетико-фонематичної сторони мовлення. Засвоєння мовленнєвого матеріалу на підгрупових фонетико-фонематичних заняттях узгоджується з матеріалом, що використовується на лексико-граматичних заняттях. Уточнення, постановка, автоматизація, диференціація звуків проводяться на індивідуальних заняттях щодня за індивідуальним графіком логопеда. Тривалість індивідуального заняття 10-15 хв.
З другого півріччя мовленнєві можливості дітей зростають, тому розвиток зв’язного мовлення поєднується з розвитком граматичної сторони мовлення. Види занять, їх кількість та тематика встановлюється логопедом з урахуванням індивідуальних особливостей дітей.
Мовний матеріал для проведення корекційних занять відбирається логопедом за наступними критеріями:
– відповідно до матеріалу, який вивчається на інших заняттях (розвиток мовлення, ознайомлення з навколишнім, формування елементарних математичних уявлень тощо);
– відповідно до завдань корекції мовленнєвої діяльності дітей згідно із зазначеними програмними вимогами;
– відповідно до потреб додаткового відпрацювання (закріплення) матеріалу з кожною дитиною на індивідуальних заняттях.
3. Планування роботи з дітьми старшого віку із ЗНМ здійснюється за програмно-методичним комплексом Трофименко Л.І. “Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення”. Рекомендованим Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (лист №1/11-18794 від 05.12.2012) та методичними рекомендаціями «Організація корекційно-відновлювальної роботи з дітьми старшого віку із ЗНМ» Затверджених навчально-методичною радою МК Пр.№4 від 16.09.09.
Організація логопедичних занять
Подолання мовленнєвих порушень у дітей із загальним недорозвитком мовлення ІІ-Ш рівня п’ятого року життя відбувається в рамках корекційного навчання у середній групі спеціального дошкільного закладу, яке розраховане на 1 навчальний рік.
Логопедичні заняття є основною формою корекційного навчання і призначаються для систематичного формування та розвитку та корекції всіх компонентів мовленнєвої системи.
Перші два тижні вересня відводяться на логопедичне обстеження.
Корекційні заняття проводяться 5 разів на тиждень (щоденно) за розкладом, який складає логопед з урахуванням занять інших педагогів дитячого закладу. На логопедичні підгрупові заняття відводиться 20-25 хв. у першій половині дня. Логопед комплектує групи за принципом однорідності рівня мовленнєвого порушення та структури мовленнєвого дефекту.
Рекомендована кількість дітей у підгрупах – 3-5 осіб.
Логопед проводить 4 підгрупові заняття на тиждень з розвитку лексики, граматики, зв’язного мовлення, 1 з розвитку фонетико-фонематичної сторони мовлення. Останні виносяться окремо з огляду на те, що відбір дітей для цих занять відбувається не тільки за рівнем мовленнєвого розвитку, а й за станом сформованості фонетико-фонематичної сторони мовлення. Засвоєння мовленнєвого матеріалу на підгрупових фонетико-фонематичних заняттях узгоджується з матеріалом, що використовується на лексико-граматичних заняттях. Уточнення, постановка, автоматизація, диференціація звуків проводяться на індивідуальних заняттях щодня за індивідуальним графіком логопеда. Тривалість індивідуального заняття 10-15 хв.
З другого півріччя мовленнєві можливості дітей зростають, тому розвиток зв’язного мовлення поєднується з розвитком граматичної сторони мовлення. Види занять, їх кількість та тематика встановлюється логопедом з урахуванням індивідуальних особливостей дітей.
Мовний матеріал для проведення корекційних занять відбирається логопедом за наступними критеріями:
– відповідно до матеріалу, який вивчається на інших заняттях (розвиток мовлення, ознайомлення з навколишнім, формування елементарних математичних уявлень тощо);
– відповідно до завдань корекції мовленнєвої діяльності дітей згідно із зазначеними програмними вимогами;
– відповідно до потреб додаткового відпрацювання (закріплення) матеріалу з кожною дитиною на індивідуальних заняттях.
3. Планування роботи з дітьми старшого віку із ЗНМ здійснюється за програмно-методичним комплексом Трофименко Л.І. “Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення”. Рекомендованим Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (лист №1/11-18794 від 05.12.2012) та методичними рекомендаціями «Організація корекційно-відновлювальної роботи з дітьми старшого віку із ЗНМ» Затверджених навчально-методичною радою МК Пр.№4 від 16.09.09.
Організація логопедичних занять
Корекційні заняття логопеда проводяться щодня в ранкові години. Логопед проводить наступні типи занять:
1. Формування лексико – граматичних засобів мовлення, зв’язного мовлення (2 р. на тиждень).
2. Розвиток фонетико-фонематичної системи мовлення (1 р. на тиждень).
3. Навчання грамоти (1 р. на тиждень).
За формою проведення логопедичні заняття поділяються на:
фронтальні (грамота);
підгрупові (усі інші), тривалість заняття 25-30 хв.;
індивідуальні, тривалість заняття 15 хв.
Один день на тиждень відводиться для індивідуальної роботи.
У другій половині дня виділяється 30 хвилин на корекційну роботу вихователя з підгрупою або з окремими дітьми за завданням логопеда (щоденно). Усе навчання проводиться поетапно, кількість занять залишається постійним протягом усього навчального року. Логопедичні заняття будуються з урахуванням послідовності етапів розвитку лексичної, граматичної сторони мовлення і зв’язного висловлювання. Логопед підбирає до кожного заняття відповідний дидактичний, мовленнєвий, ілюстрований матеріал з урахуванням теми і мети заняття на даному етапі. При цьому зміст дібраного матеріалу жорстко не пов’язується з конкретною лексичною темою. На лексичні теми орієнтується вихователь, під час яких збагачується, уточнюється словниковий запас дітей.
На корекційних заняттях (в залежності від виду) логопед окреслює наступні завдання:
а) формування узагальнювальної функції слова;
б) формування, уточнення і диференціація різних типів лексичних значень;
в) підготовка дитини до самостійного практичного використання слів із зазначеним значенням;
г) орієнтування на слово як одиницю речення;
д) формування практичних навичок словозміни і словотвору;
е) розвиток розуміння і засвоєння синтаксичних значень;
є) уведення в самостійні висловлення дітей засвоєних навичок і умінь, розвиток зв’язного мовлення.
Логопедичні заняття з формування фонетико-фонематичної системи мовлення будуються з урахуванням звуковимовної сторони мовлення дітей. На цих заняттях передбачається:
а) уточнення правильної звуковимови, розвиток кінестетичних відчуттів;
б) розвиток слухової уваги до звукового оформлення мовлення;
в) формування фонематичних уявлень;
г) формування слухової пам’яті, слухового контролю;
д) розвиток фонематичного аналізу.
Навчання грамоти проводиться на матеріалі звуків, що правильно вимовляються, у наступних напрямах:
а) звуковий та складовий аналіз і синтез;
б) знайомство з буквами;
в) формування навички складання і читання складів, слів;
г) розвиток розуміння прочитаного.
4. Планування роботи з дітьми дошкільного віку із ЗПР здійснюється за програмою розвитку дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку від 3 до 7 років “Віконечко”. Рекомендованою Міністерством освіти і науки України(лист №1/11-6943 від 12.04.13) та методичними рекомендаціями “Корекційно-відновлювальна робота з дітьми дошкільного віку із ЗПР» Затверджено навчально-методичною радою МК Пр.№2 від 26.10.2011
Організація логопедичних занять
Молодший дошкільний вік (3-4 роки)
Підгрупові заняття – кількість (4), тривалість 15-20 хв.
– розвиток лексичної сторони мовлення;
– формування граматичної будови мовлення;
– формування фонетико-фонематичної сторони мовлення;
– розвиток зв’язного мовлення.
Індивідуальні заняття – кількість (5), тривалість – 10 хв. на одну дитину.
Середній дошкільний вік (4-5 років)
Підгрупові заняття – кількість (5), тривалість – 20-25 хв.
– розвиток лексичної сторони мовлення;
– формування граматичної будови мовлення;
– формування фонетико-фонематичної сторони мовлення;
– розвиток зв’язного мовлення.
Індивідуальні заняття – кількість (5), тривалість 10-15 хв. на одну дитину.
Старший дошкільний вік (5-6/7 років)
Підгрупові заняття – кількість (4), тривалість 25-30 хв.
– розвиток лексико-граматичної сторони мовлення;
– розвиток зв’язного мовлення;
– формування фонетико-фонематичної сторони мовлення;
– грамота
Індивідуальні заняття – кількість (5), тривалість -15 хв. на одну дитину.
Перші два тижні вересня та останні два тижні травня проводиться обстеження дітей. У червні проводиться індивідуальна робота з дітьми.
5. Планування роботи з дітьми із ФФНМ здійснюється за методичними рекомендаціями “Корекційно-відновлювальної роботи з дітьми старшого віку із ФФНМ.» Затверджених навчально-методичною радою МК Пр.№4 від 27.08.2010 та програмно-методичним комплексом Ю.В. Рібцун “Корекційна робота з розвитку мовлення дітей 5 року життя із фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення”. Рекомендованим Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (лист №1/11-18798 від 05.12.2012)
Середній вік
Становлення фонетико-фонематичної компетентності (на імпресивному та експресивному рівнях) включає роботу з формування та розвитку у дошкільників:
– слухового та слухо-просторового гнозису;
– слухової уваги та пам’яті;
– спрямованості уваги на фонологічну структуру слова;
– фонематичного сприймання на перцептивному рівні;
– слухового контролю;
– фонематичних уявлень;
– правильної звуковимови;
– складової структури слів;
– прогнозування на фонологічному рівні;
– різних видів звукового аналізу та синтезу;
– цілісного та/чи поскладового читання слів різної складності.
Учителем-логопедом проводяться:
– фронтальні заняття – з усіма дошкільниками групи упродовж 20 хв.;
– підгрупові заняття – з 4-5 особами (в залежності від логопедичного висновку та наповнюваності групи) упродовж 15-20 хв.;
– індивідуальні заняття – з однією дитиною не більше 10 хв.
Старший вік
План індивідуальної роботи. На підставі даних обстеження, з урахуванням загального плану навчання, складаються плани індивідуальної роботи з кожною дитиною. У плані зазначаються, які саме звуки потребують корекції, і уточнюються терміни їх постановки з таким розрахунком, щоб до моменту вивчення кожного звуку на підгрупових заняттях, домогтися правильної його вимови і первинного закріплення на матеріалі складів, слів, нескладних текстів.
Відзначаються також звуки, які дитина змішує, опускає або заміщає в мовленні. Враховуються і всі інші труднощі дитини, що стосуються вимови складних слів, аналізу звукового складу слова, словника, граматичного ладу мовлення.
Крім того, при складанні плану роботи необхідно враховувати загальний розвиток дитини, її працьовитість.
Орієнтовний розпорядок дня. Діти, у яких не сформована звуковимова, потребують чіткої організації життєдіяльності під час проведення корекційної роботи. Поєднання спеціальних занять з виправлення недоліків вимови з виконанням загальних програмних завдань, природно, призводить до додаткового навантаження на дітей. І тільки чітке дотримання режиму дня, і правильний розподіл навантаження дає можливість уникнути зайвого перевантаження, виконати всі поставлені завдання перед такими групами. Важливо також правильно розподілити обов’язки між логопедом і вихователем. У логопедичних групах з дітьми старшого дошкільного віку підгрупові заняття (для першої та другої підгрупи) проводяться по 30 хвилин кожне. Після проведення підгрупових занять логопед до 13 години проводить індивідуальну роботу з дітьми.
Перші два тижні вересня і останні два тижні травня використовуються для обстеження дітей. У червні проводяться тільки індивідуальні заняття по закріпленню набутих мовленнєвих навичок.
Система корекційної роботи у старшій групі для дітей з ФФНМ
Протягом року діти з ФФНМ старшої групи освоюють 2 програми: загальноосвітню і корекційну. Програма розрахована на один навчальний рік, включає в себе 3 періоди.
Перший період навчання (вересень – листопад).
Підгрупові логопедичні заняття з звуковимови – 3 рази на тиждень.
Підгрупові заняття з розвитку мовлення -1 раз на тиждень.
Індивідуальні заняття логопеда – щодня (протягом всіх періодів навчання).
Робота вихователя за завданням логопеда – щодня (протягом всіх періодів навчання).
На індивідуальних заняттях логопед в першому періоді займається:
– відпрацюванням правильної артикуляції, закріпленням і автоматизацією навичок правильної вимови наявних у мовленні дітей звуків: [а], [о], [у], [і], [е], [и]; доступних приголосних: [м], [м’], [н], [н’], [п], [п’], [т], [т’], [к], [к’], [ф], [ф’], [в], [в’], [б], [б’], [д], [д’], [г], [г’]. У мовленнєвому потоці дітей з ФФНМ ці звуки вимовляються змазано через нечітку артикуляцію. Діти вчаться сприйняттю на слух збережених звуків і таким чином створюється база для появи в мовленні відсутніх звуків;
– постановкою відсутніх у дитини звуків (при можливості – одночасна постановка декількох звуків, що відносяться до різних фонетичних груп, що швидше підготує дітей до підгрупових занять);
– виробленням рухливості органів артикуляційного апарату, використовуючи зоровий, слуховий, кінестетичний аналізатори;
– розрізненням звуків на слух;
– диференціацією поставлених або збережених звуків у вимові.
На підгрупових логопедичних заняттях:
– вивчаються голосні звуки: [а], [о], [у], [і], [е], [и];
– приголосні звуки: [п], [п’], [т], [т’], [к], [к’], [х], [х’], [л’], [j], [л’], [м], [м’], [н], [н’]. Послідовне відпрацювання звуків забезпечує поетапність роботи над фонемами і перехід від більш легких до більш складних по артикуляції звуків;
– одночасно проводиться робота з формування фонематичного сприйняття.
Діти утрировано вимовляють названі вище звуки, вгадують їх по беззвучній артикуляції, сприймають на слух і визначають в ряду інших звуків, утримують в пам’яті звуковий ряд з 3-4 голосних звуків. Відпрацювання чіткої артикуляції простих приголосних звуків поєднується з формуванням вміння чути, виділяти склади з досліджуваними звуками серед інших складів, визначати наявність звука в слові (початкова позиція звука, кінцева позиція звука). Ведеться робота із запам’ятовування складових рядів і з виділення наголошеного складу. Діти вчаться відстукувати ритм, вгадувати кількість складів. Після сформованого вміння виділяти в складах голосні і приголосні звуки можна переходити до аналізу і синтезу зворотних складів. Діти вчаться утворювати склади, перетворювати їх, змінюючи один звук ([уп-оп-от]).
Другий період навчання (грудень – лютий).
Підгрупові логопедичні заняття з звуковимови – 3 рази на тиждень.
Підгрупові заняття з розвитку мовлення – 1 раз на тиждень.
На індивідуальних заняттях ведеться постановка відсутніх звуків і їх автоматизація.
На підгрупових логопедичних заняттях акцентується увага:
– на диференціацію на слух і у вимові звуків за твердістю – м’якістю, глухістю – дзвінкістю;
– на заняттях закріплюються і диференціюються наступні звуки: [б] – [б’], [б] – [п], [в] – [ф], [д] – [д’], [д] – [т], [г] – [ г’], [г] – [к], [с], [с] – [с’], [з] – [з’], [с] – [з], [с’] – [з’], [ш] – [ж], [з] – [ш], [з] – [ж];
– на граматичних категоріях: роду, числа, відмінку й часу;
– на синтаксичній роботі по складанню речень, їх поширенню;
– на розвитку зв’язного монологічного мовлення: складанні короткого оповідання з опорою на наочність;
– на закріплення навичок звукового аналізу та синтезу: визначенні позиції звука в слові (на початку, середині, кінці); визначенні наголошеного голосного в положенні після приголосного; аналізі прямих і відкритих складів, їх перетворенні;
– на засвоєнні термінів і понять: склад, слово, речення, звук, приголосні, голосні, глухі і дзвінкі, м’які і тверді звуки.
Третій період навчання (березень – травень).
Індивідуальна логопедична робота проводиться з дітьми, у яких є труднощі в диференціації звуків, засвоєнні аналізу та синтезу, автоматизації поставлених звуків.
Підгрупові логопедичні заняття з звуковимови проводяться 3 рази на тиждень.
Підгрупові заняття з розвитку мовлення – 1раз на тиждень.
Головне в цьому періоді:
– закріпити навик вживання поставлених звуків в самостійному мовленні дітей;
– вивчити і диференціювати наступні звуки: [ц], [ц] – [з], [л], [р] , [л] – [л’], [р] – [р’], [р’] – [л’], [ч] – [т’], [ч] – [с’], [ч] – [ц], [ш], [ш] – [с’], [ш] – [т’], [ш] – [ч], [ш] – [ш];
– закріпити лексико – граматичні конструкції, конструкції складносурядного і складнопідрядного речень у самостійному зв’язному мовленні дітей у процесі розповідання.
6. Планування роботи з дітьми дошкільного віку із заїкуватістю за методичними рекомендаціями «Корекційно-відновлювальна робота з дітьми дошкільного віку із заїкуватістю» Затвердженими навчально-методичною радою МК Пр.№2 від 26.10.2011
Організація логопедичних занять
Заняття з усунення заїкуватості логопед проводить щодня в ранкові години. Вихователь заняття проводить ввечері. З дітьми що заїкаються проводяться такі види занять:
фронтальні – проводить вихователь;
підгрупові – проводить логопед (група з 10 чоловік ділиться для занять на дві підгрупи по 5 чоловік, заняття проводяться з кожною підгрупою щоденно);
індивідуальні – проводить логопед і вихователь (з корекції звуковимови і з усунення заїкуватості).
Тривалість логопедичного заняття з кожною підгрупою одна година (60 хвилин) у старших групах і 35 хвилин – у середній групі. Для забезпечення мовленнєвої практики в середній групі передбачена організована розмова логопеда з одного підгрупою щодня з 12 години до 12 години 15 хвилин. Підгрупи чергуються через день. Логопедичне заняття ділиться на дві частини з 7- 10- хвилинною перервою. Структура кожного заняття включає час на підготовку (спокійна зручна посадка дітей, роздача матеріалу, супроводжувана мовленнєвими вправами), діяльність дітей, закінчення роботи, підсумок заняття. Логопед готує дітей першої підгрупи до прогулянки після заняття і допомагає їм одягтися, а також зустрічає дітей другої підгрупи перед заняттям і допомагає їм роздягнутися, використовуючи процеси одягання і роздягання для мовленнєвих вправ.
Під час перерви діти повинні встигнути відпочити. Логопед організовує своєрідну розминку, що не вимагає великого зосередження уваги.
Організовуючи перерву, логопед повинен правильно визначити її за часом. Час може коливатися залежно від виду діяльності, періоду навчання та стану працездатності дітей. Перерву доцільно робити після логічно закінченої частини заняття.
Протягом кожної частини заняття (після 15-18 хвилин від початку заняття) рекомендується проведення «фізкультхвилинки» (1-2 хвилини) залежно від працездатності дітей.
Час який залишився після заняття використовується логопедом для індивідуальних занять з дітьми з корекції звуковимови. Індивідуальна робота проводиться щодня з усіма дітьми, у яких порушена вимова звуків. Робота з виправлення порушень звуковимови закінчується в січні – лютому. З січня індивідуальні заняття спрямовані на усунення заїкуватості у дітей з найбільш важким ступенем як додаткова робота по збільшенню мовленнєвої практики. Індивідуальне заняття з однією дитиною або заняття з підгрупою з 2-3 дітьми триває 10-15 хвилин. В особливих випадках (це буває вкрай рідко), якщо посилюється заїкуватість, доцільно проводити цю роботу пізніше, в лютому.
У першій половині дня логопед проводить заняття з одного підгрупою, вихователь в цей час знаходиться з іншого підгрупою на прогулянці. Для того щоб мовленнєве навантаження і прогулянки були рівнозначними для обох груп, заняття чергуються. Один день першою займається одна підгрупа, наступного дня – інша.
Перелік занять та їх кількість на тиждень:
– розвиток мовлення та ознайомлення з оточуючим – 1
– грамота – 1
– малювання – 1
– ліплення та конструювання – 1
– аплікація – 1